В українській історії дуже багато тем, що потребують вивчення. Зокрема, чернігівського історика Олександра Ясенчука, крім іншого, цікавлять дослідження теми спротиву ОУН-УПА на Чернігівщині в 40-х роках. До того ж, дослідник каже, що є цікаві факти.
«Наприклад, 4 травня 1945 року вночі невідомі люди налетіли на село Блистову Менського району. Вбили парторга, забрали з колгоспної каси гроші, підпалили приміщення сільради, розклеїли антирадянські листівки та сховалися в лісі. Коли сталінські правоохоронці з Чернігова терміново прибули до району, начальник райвідділу МВС лейтенант Дьомін доповів, що то «банда Ведмедя», яка через Холминські ліси прибула з Брянської області, озброєна двома ручними кулеметами, автоматами та гранатами. П’ять діб працівники міліції обстежували лісові масиви, болота і чагарники, вивчали можливі зв`язки зайд, але все виявилося марним. І все-таки їх знайшли на невеликому острівному болоті, в замаскованій землянці. Виявилося, що їх набагато менше, ніж вважали менські міліціонери. На світанку 9 травня 1945 року прибульців затримали. Трьох із них було вбито, чотирьох – тяжко поранено», – написав Олександр Ясенчук у своєму пості в соцмережі.
За його словами, в ті часи сотні, якщо не тисячі чоловік никали лісами зі зброєю в руках. Це німецькі колаборанти, дезертири з Червоної армії, звичайні кримінальники, жертви Голодомору 45-46 років. Невеличка частина з них дійсно мала зв’язки з УПА, проте переважна частина тих, хто намагався прив’язатися до УПА, просто прикривав нею свої дії.
Чи спостерігалися такі епізоди в історії Чернігівщини, також дізнавалися в кандидата історичних наук Максима Блакитного.
«У період, коли ще не завершилася Друга світова війна або станом на 1945 рік, у частини мешканців Чернігівщини, особливо в сільській місцевості, що поблизу лісів, могла бути зброя. Очевидно, що це була стрілецька зброя, знайдена на місцях боїв або відповідних схованках (дуже часто це лісова місцевість)», – у коментарі для «ЧЕЛАЙН» зазначив Максим Блакитний.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Свою долю зустріли на добовому чергуванні: історія кохання поліцейського та фельдшерки екстреної медичної допомоги з Ніжина
Окрім того, причини, чому відбувалися нальоти на села, є різні.
«Дійсно, певна частина людей могла бути незадоволена діями влади: адже люди пережили розкуркулення, Голодомор, репресії. Були також учасники Української революції, дезертири з радянської армії або колишні поліцаї. Або в когось могли бути мотиви особистої помсти. Також були політичні мотиви щодо вчинення різних дій. І під час вбивства ворога могли забирати матеріальні цінності та продукти харчування, які також у той час були в ціні. Треба кожну історію, подібну до цього епізоду, розглядати індивідуально», – зауважив історик.
Максим Блакитний також звернув увагу на частину допису пана Ясенчука, в якій ідеться, що ці люди переховувалися по лісах.
«У теплу пору року це можливо було робити. До того ж, коли є зелень, то помітити людину в лісі доволі важко. А під час холодів і за відсутності листя на деревах дуже довго в лісі не протримаєшся.
Про масовість таких випадків, як напад на село Блистова, також важко говорити. Це треба дивитися документи, слідчі чи кримінальні справи до кожного епізоду, аби на їх основі дійсно можна було підтвердити, що це не банальна битовуха, а, можливо, хтось у такий спосіб боровся з радянською окупаційною владою», – пояснив Максим Блакитний.
–
Ірина Осташко
