За інформацією: Суспільне Чернігів.
Ольга Олексієнко. Суспільне Чернігів
Жінці 65 років, каже, виїхали здебільшого молодші люди і сім’ї з дітьми. Вона ж звикає жити в нових умовах. Показує пошкоджений обстрілом дах свого будинку:
"Ну, це обстріли були у вівторок (11 червня — ред.)".
Інша жителька села, Віра Куценок, додає:
"Коли оце зробили, рідня моя тут вся була, а так вони виїхали".
Віра Куценок. Суспільне Чернігів
Жінка тепер доглядає за пошкодженим будинком своїх родичів. Каже: виїжджати не буде до останнього, хоча, за її словами дрони над селом інколи літають роями.
"Я одного разу дев’ять нарахувала, а переді мною хазяїн вийшов, так ще, каже, п'ятнадцять нарахував: всі в один бік, на відстані", — розповідає Віра Куценок.
"Залишились найсильніші і найміцніші люди"
Через активність дронів та обстріли у Будо-Вороб’ївську остерігаються їздити машинами: староста своїм авто теж сюди не їздить.
"У колеги у Грем’ячі постраждала машина, але ж у нього була службова машина, потім "хлібники" постраждали. У нас чим хочеш, тим і добирайся. Декілька населених пунктів я обслуговую", — каже Сергій Пунтус.
Сергій Пунтус. Суспільне Чернігів
Староста показує центр Будо-Вороб’ївської. Ця частина села від обстрілів постраждала найбільше: пошкодженні адмінбудівлі, навчально-виховний комплекс, магазини, кілька десятків приватних будинків. Російська армія використовувала різні засоби ураження.
"Прилетіло два шахеди. Тут були уламки. «Герань-2» було написано. Обстріли були: і міномети, і САУ працювали, і з танків були обстріли", — говорить Сергій Пунтус.
Каже, люди почали масово покидати село, після перших інтенсивних обстрілів у липні 2023 року.
"У селі Будо-Вороб'ївська на сьогоднішній день проживає 93 людини, 57 домогосподарств. На початок 2022 року 250 людей проживало і було 114 домогосподарств".
Наслідки обстрілів у Будо-Вороб’ївській. Суспільне Чернігів
Одні з тих, хто залишився – родина Доциків. По їхньому домогосподарству прилітало кілька разів. Вирви від останніх прильотів на городі Володимир позакидав.
Покидати свою домівку Доцики теж не збираються.
"Я не хочу їхати, я буду тут до останнього. У мене господарство: корову шкода збувати. Село гарне, і тут залишились найсильніші і найміцніші люди на нашій вулиці", — говорить Олена Доцик.
Олена Доцик. Суспільне Чернігів
Після чергового обстрілу, з 21 травня, у Будо-Вороб’ївську перестали возити хліб.
Читати ще
Читати ще 8 кілометрів під дощем: як родина з трьома дітьми та травмованою дружиною тікала з Попасної і опинилась на Чернігівщині
