Сосниччина – це батьківщина всесвітньовідомого кіномитця Олександра Петровича Довженка. Тож тут діє літературно-меморіальний музей О.П. Довженка, до речі, єдиний музей у світі й в Україні, який презентує життєвий і творчий шлях класика світового кінематографа.
До ковідної пандемії на екскурсію до цього музею приїжджало дуже багато людей, зокрема іноземців. Але не встигли українці оговтатися від ковідних реалій, як почалося повномасштабне вторгнення. І на жаль, до нині широка війна на українських землях триває… А це також не кращим чином позначається на музейній роботі, хоч заклади і працюють у своєму звичному режимі.
Ольга Ярмуш, в.о. директора Сосницького літературно-меморіального музею О.П. Довженка також підтверджує, що з одного боку в музеї ніби все, як і зазвичай, але далеко не так, як кілька років тому.
«Музей працює в своєму звичному режимі, проводимо екскурсії. Зокрема сьогодні вже була екскурсія. Також у нас почався сезон відпусток. Тож наукові працівники й інша частина колективу – у відпустках», — розповіла Ольга Ярмуш.
Це, мабуть, і все із того, що не змінилося.
Натомість, суттєві зміни із знаком мінус стосуються відвідуваності закладу.
«Я б сказала, що зміни відбулися ще з ковідних часів, адже ковід взагалі зупинив туристичну діяльність. А війна впливає таким чином, що Чернігівщина має кордон із Росією і Білоруссю. І в новинах досить багато інформації про те, що по Чернігівщині є прильоти. І звісно, це впливає на туристичний бізнес досить сильно.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Жителів Чернігівщини запрошують до участі у Всеукраїнському конкурсі творчих проєктів
Якщо казати про наш музей, то раніше до нас їхали іноземці, дуже багато гостей було із Сумщини, Харківщини, центральної частини України.
А цьогоріч із Сумщини взагалі не було відвідувачів, так само із південних регіонів України – майже не було. До нас приходять відвідувачі, які приїжджають у гості до своїх родичів у Сосницю чи в села. Для таких людей — це як данина – віддати шану всесвітньовідомому кіномитцю і відвідати музей.
Ми для себе створили карту відвідувачів, там булавочкою можна відмітити місто, звідки гість до нас приїхав. І по цій карті вивчаємо географію наших відвідувачів. Цьогоріч їх найбільше із Чернігівщини. Також трішки побільшало гостей із західної України. А раніше наш заклад більше відвідували гості із центральної частини нашої держави», — розповідає Ольга Ярмуш.
Вона водночас зазначає, що іноземці у закладі також бувають, але приїздять до музею не спеціально. Гості з-за кордону приїжджають до своїх родичів і відвідують музей. Бо Чернігівщина викликає певні побоювання. Але в закладі вірять, що в майбутньому, після української Перемоги, буде посилений інтерес до музею і туристи приїжджатимуть.
Війна вплинула і безпосередньо на музейну роботу.
«Багато виставок, які ми робимо, вже присвячені воєнній тематиці. Під час заходів, які проводимо, часто відбуваються благодійні збори на потреби ЗСУ. Торік ми проводили такий захід як «Кіно для ЗСУ», благодійні концерти, на яких збирали кошти на потреби сосничан, що служать.
Звичайно, що музею бракує відвідувачів – активного, безпосереднього спілкування. Раніше було так: пливуть байдарочники по Десні, допливають і бачать по геолокації, що поруч музей. То вони залишали байдарки в селах, виходили на берег і приїжджали до нашого музею на екскурсію. Тобто, в нас було дуже багато спонтанних відвідувачів, які навіть з Десни припливали, аби побувати в музеї. Зараз цього всього немає. Але таку ситуацію ми обов’язково переживемо. Ми віримо в те, що навпаки, інтерес відвідувачів до Чернігівщини і нашого музею зросте», — зауважила Ольга Ярмуш.
Ірина Осташко
–