За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, до початку військових дій в Україні проблеми зі слухом мали понад 2 млн людей.
Понад 2 мільйони українців не чують повітряної тривоги, а відтак не завжди можуть порятуватися, йдеться в ТСН.
Швейне підприємство посеред Чернігова — фабрика тиші. Як строчить нитка з чотирьох десятків майстринь тут чують одиниці. Не чути їм ані вибухів, ані сирен, ані метушні.
Пані Олена, Валентина та Тетяна — війну зустріли у тиші. «Вранці 24 я навіть прийшла на роботу, а тут сказали «Ідіть додому, не можна працювати, не можна, війна почалася». Я й повернулася, а потім дивлюся, не могла в це повірити, поруч з домом йдуть танки», — розповідає Олена.
«Біля заправок черги стояли, біля банкоматів черги, потім в тролейбусі оголосили — війна: поруч сиділа майстриня, вона трохи чує, вона ж першою і розповіла», — додає свою історію Тетяна.
Тетяна під російськими обстрілами уже не вперше, у 2014 році до Чернігова вона тікала із рідного Антрациту, що на Донеччині. «Тут страшніше було ніж тоді. З чоловіком вже нікуди не виїжджали, постійно в підвалі, а потім сиділи у квартирі», — пригадує жінка.
Поруч з Оленою Павлівною завжди був син. «Він у мене чуючий, коли обстріли, він завжди казав, що треба ховатися, і ми спускалися у підвал. Як були вибухи, то видно, що дим горів. Це я бачу, а обстріли ні, не чую», — розповідає вона.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Тисячолітнє протистояння – стільки часу українці не миряться з росіянами
А Валентина блокаду Чернігова пересиділа у підвалі гуртожитку. «Ми там усі ховалися, було багато людей — 40 і з дітьми були. Одного разу, коли розбомбили готель «Україна» був такий сильний вибух – це було три рази і навіть ми це відчули. Вібрації. Наче все довкола в землетрусі», — переказує Валентина.
Коли ворожі ракети розбомбили стадіон — вибуховою хвилею зруйнувало і фабрику. Швеї власними силами навели лад – прибрали сміття й уламки цегли, вікна заклеїли целофаном, тепер збирають гроші на скло. «Ну ви знаєте, я навіть не плакала, думаю добре, що в нас не було пожежі. Ми маємо шанс повернутися до роботи. Це як другий дім, багато хто працює понад 20 років», — кажуть швеї.
Про сирену вони довгий час дізнавалися від колег або близьких, які заодно є перекладачами. У березні людей з вадами слуху став виручати додаток у смартфоні — з вібрації. Втім і вона допомагає не завжди. Цю вібрацію складно відрізнити від інших повідомлень. Особливо, коли люди сплять. Так сталося в Харкові в серпні, коли чужинці «Іскандерами» обстріляли гуртожитки. Загинуло 19 людей, втричі більше поранених. Серед них багато глухих, які сигнал тривоги — не почули.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, до початку військових дій в Україні проблеми зі слухом мали понад 2 млн людей. Найпростіший спосіб повідомити їх про небезпеку — надіслати коротке СМС: «тривога, виходьте, ховайтеся!!!». « Якщо ці навички рятують хоча б одну людину, ми говоримо про те, що значить треба це впроваджувати», — кажуть рятувальники.
Нині в ДСНС тестують новий проєкт, в якому разом із професійними жестами рятувальники тепер вивчатимуть і кілька базових — для нечуючих людей. «Це в ситуації, коли, наприклад, відбувається евакуація людей. Відбувається пожежа і рятувальник треба пояснити, куди треба евакуйовувати, тимчасово чи постійно?», — каже заступник керівника ДСНС Роман Примуш.
«Від початку повномасштабного вторгнення люди з порушенням слуху відчули в деяких випадках справді безпорадність», — каже ведуча жестової мови ТСН Тетяна Радченко.
Школу, де вона навчала дітей із порушенням слуху, на початком повномасштабного вторгнення розбомбило вибуховою хвилею. Викладає тепер онлайн. Як і перекладає новини ТСН — з дня в день для усієї країни.
Каже, як і всі ми, глухі люди, до війни вже пристосувалися. Знають, де читати новини, де шукати бомбосховища і що робити під обстрілами. Але закликає всіх просто не бути осторонь.
