Повномасштабна війна вплинула на все і всіх. Несолодко довелося підприємцям Чернігівщини, особливо легкій промисловості, через руйнування виробничих потужностей, логістики, ринків збуту, збитки, відтік кадрів за кордон чи до більш безпечних регіонів.
Між тим, навіть у надскладних обставинах представники легкої промисловості намагаються відновлювати роботу та набирати обертів, хоч це дається дуже нелегко.
Самовіддану працю, наполегливість і завзятість представників легкої промисловості відзначили на зустрічі в ОВА з нагоди Дня працівників легкої промисловості.
Підприємцям варто дякувати за відновлення потужностей, робочі місця, сплачені податки та місцевий розвиток.
Буденність тривожна, адже знайти роботу з гідною оплатою в нинішній воєнний час непросто. До того ж, багато роботи лягає на жіночі тендітні плечі, адже чоловічі руки нині здебільшого тримають автомат, захищаючи Україну від ворогів. Це, до речі, дуже помітно і по святковій зустрічі, на яку прийшли переважно жінки.
Між тим, Максим Торжевський, начальник Управління реалізації політики зайнятості Чернігівського обласного центру зайнятості, зазначає, що як такої черги безробітних нині в області немає.
«На обліку в нас перебувають приблизно 5 тисяч безробітних по всій області. Пропозицій роботи на зараз – орієнтовно 700 вакансій. Затребувані професії пов’язані з переробною промисловістю, легкою (переважно швачки), торгівлею (продавці продовольчих і непродовольчих товарів) і кваліфіковані працівники з інструментом – слюсарі й інші спеціальності. Це здебільшого робітничі професії», – у коментарі для ЧЕЛАЙН зазначив Максим Торжевський.
Нині комплектування деяких вакансій відбувається навіть швидше, ніж у довоєнний період.
«Якщо роботодавець подає заявку і є люди на обліку, які відповідають вимогам, то вакансія укомплектовується доволі швидко», – каже він.
Між тим, є й проблеми, пов’язані насамперед із нестачею через війну чоловічих робочих рук.
«Сьогодні із загальної кількості людей, які стоять у нас на обліку, лише 23% – чоловіки. А робітничі професії в основному потребують чоловіків, яких не вистачає. Тому ці вакансії доволі складно укомплектувати», – пояснює Максим Торжевський.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Ніжині встановили сенсорний інформаційний стенд
Представники традиційно модних серед українців спеціальностей – юристи й економісти – на обліку в центрі зайнятості є, але не в суттєвій кількості.
«Попитом користуються лише фахові юристи й економісти, які мають значний досвід роботи і, відповідно, ім’я в цій професії. Натомість випускники за цими професіями без досвіду не користуються попитом серед роботодавців», – повідомив він.
Як працюється представникам легкої промисловості
Олена Жованик працює технологом на виробництві «ТК-Стиль» ТОВ «Текстиль-Контакт».
«Ми повернулися до праці після російської навали, логістики зробили все, щоб у нас були замовлення. І всі залюбки вийшли на роботу. Є, звісно, втрати, адже працівники повиїжджали, тож виробництво зменшилося. Але дівчата працюють охоче, заробітна плата та керівництво їх влаштовують. Загалом у нас трудяться 100 швачок. Шиємо все – верхній одяг, брюки, сукні і ще багато різних цікавих моделей. Радіємо, що нам вдається робити наших людей красивими навіть у нинішній непростий час», – розповіла Олена Жованик.
Доля Катерини Католик склалася так, що вона стала швачкою «ТК-Стиль» ТОВ «Текстиль-Контакт» і анітрохи про це не жалкує.
«Дуже тяжко переживали початок повномасштабного вторгнення, від кожної тривоги здригалися та ховалися у сховище. Та й нині з кожною тривогою картина така сама. Психологічно дуже важко. Взагалі я навчалася в педуніверситеті, а до того, як переїхала до Чернігова, працювала в ліцеї, займалася підготовкою швачок. І так доля склалася, що сама пішла працювати за цим фахом. Мені подобається, маю хороші результати», – сказала Катерина Католик.
На той час, коли вона сама займалася підготовкою швачок, охочих опанувати цю спеціальність було не дуже багато.
«Молодь хоче переважно онлайн працювати і заробляти великі кошти», – вважає жінка. Хоча вона й вірить, що в майбутньому ситуація налагодиться і на професію буде попит, що більше заохочуватимуть працівників. А нині, за її спостереженнями, люди витрачають більше коштів не на одяг, а на інші потреби, пов’язані зі збереженням життя.
Ірина Осташко
