Війна в Україні болить усім нам. І особливо тяжко доводиться дітям. Адже у свої юні літа вони, на жаль, не з книжок дізналися про страшні речі – вибухи, обстріли, бомбардування, смерть… Але навіть за таких обставин українські діти не втрачають надзвичайної сили духу та вірять у світлу Перемогу нашого народу. І не просто вірять, а наближають її, як можуть.
Нині багато дітей долучаються до справи із підтримки наших військових, бо війна в Україні дійсно народна, спільна біда дорослих і малих. Тож у багатьох містах і селах нашої Чернігівщини облаштовані дитячі «блокпости», на яких школярики збирають кошти для українських бійців. Причому це відбувається з ініціативи самих дітей. І Ніжин – не виняток. Один із «блокпостів» у місті облаштували на одному зі шляхів, що веде до магазину. На своєму посту впродовж кількох днів діти зупиняли машини та проводили для водіїв і пасажирів «тестування» на знання української мови, зокрема просили сказати «паляниця» чи «полуниця», була й «перевірка» знань з української граматики. А потім просили пожертвувати кілька гривень для Захисників. І так кілька днів поспіль.
«Діти все це самі придумали, зокрема наші юні волонтери з Ніжинської ЗОШ І-ІІІ ст. №15. Але я не знала про це і в школі ніхто не знав. Вони взяли коробку, заклеїли її та збирали кошти на потреби ЗСУ. Оскільки вона заклеєна, то була можливість туди кошти лише вкидати, а порахувати можна тільки після того, як цю коробку розірвеш. То поки тривав збір, діти не могли знати, яка там сума. І коли вже в коробці було тісненько, що важко туди було купюри просовувати, вони понесли її у капличку до отця Олексія Котенка (капелана, протоіреєя, настоятеля майбутнього храму ікони Божої Матері «Утамуй мої печалі», ПЦУ). Але всі разом іти діти посоромилися, пішли лише три найсміливіші дівчинки. І там у присутності отця Олексія відкрили коробку та порахували кошти. Вийшло 1118 гривень. Діти й не думали, що люди так відгукнуться і стільки порівняно багато грошей їм накидають.
Батьки підтримали цю дитячу ініціативу. Звісно, що вони за дітьми наглядали, адже і страшнувато, і сирени постійні. Але батьки в процес не втручалися…
Ці гроші підуть на справу, на те, що потрібно для бійців наших», – у коментарі для ЧЕline зазначила Лариса Петренко, вчитель початкових класів, заслужений вчитель України ЗОШ І-ІІІ ст. №15.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Для Перемоги та єднання: чернігівська майстриня виготовляє прикраси в українському стилі на сучасний лад
За словами вчительки, у школі дуже потужне національно-патріотичне виховання, а з 2014 року і поготів. Для дітей проводять багато виховних годин і хвилини пам’яті, бо школа має випускників, які, на жаль, загинули на війні.
Учні із 15-ї школи постійно беруть участь у різних конкурсах на воєнну тематику. Зокрема в міжнародному конкурсі «Соняхи миру». Також школярі складали по-дитячому щемливі вірші про війну і мрії про мир, писали листи нашим Захисникам, до речі, фотографії цих робіт надіслали на конкурс медіапроєктів «Війна очима дітей» і «Війна нашими медіаочима».
Учні школи №15 – постійні учасники конкурсів «Козацький гарт» і «Старти надій». У них вони завдяки знанням української історії та фізичному гарту здобувають багато перемог.
«До активної фази війни на Чернігівщині всі наші діти поставилися нетерпимо. З початком повномасштабного вторгнення понаписувала дітям повідомлення в нашій групі, що працюємо онлайн. То я навіть не очікувала, що вони мене будуть заспокоювати. Писали: «Ви не переживайте, ми обов’язково переможемо». І це проймало до сліз. Ми постійно були на зв’язку, поки тривав навчальний рік. А діти на знак підтримки присилали мені фото своїх поробок, зокрема, всім відомого песика Патрона та інші», – розчулено поділилася Лариса Петренко.
Нині справу зі збору коштів на своєму «блокпосту» школярі продовжують.
«Вони ходили туди не для того, щоб про них дізналися. Якби батюшка не сфотографував дітей, які принесли гроші, то ми і до цього часу нічого б не знали. А вони мовчки продовжували б збирати кошти для військових. Тож «блокпост» залишається. І діти хочуть не лише знання української мови перевіряти у людей, яких зупиняють, а й ще щось новеньке вигадують, бо діти зараз у піднесеному настрої», – розказала вчителька.
Примітно, що ініціативу перехопили й інші юні ніжинці, бо дитячі «блокпости» з’явилися в інших місцях.
–
Ірина Осташко
Фото – Лариса Петренко
