За інформацією: Суспільне Чернігів.
Олександр Шалойко, місцевий житель. Суспільне Чернігів"Чекаю, може син приїде. Має приїхати. Син допомагає трошки. Жінка вмерла, то так і живу. То вже пройшло 18 років".
Олегу Сластьону 54 роки. Він живе в батьківській хаті все своє життя. Розповідає, три роки тому в Олійниках проживали ще дві жінки, але вони померли.
Олег Сластьон, місцевий житель. Суспільне Чернігів
Чоловік живе без телевізора та інтернету. Заробляє на життя Олег підробітками в лісництві, збирає гриби та шишки. З господарства — лише пташки. Для них у дворі повісив годівничку.
Олег Сластьон, місцевий житель. Суспільне Чернігів
За словами Олександра, років 30 тому в Олійниках було приблизно 80 жилих хат.
Олександр Шалойко, місцевий житель. Суспільне Чернігів"Велике село було. І клуб був, і магазини, і контори. Все було. Хто повиїжджав, хто помер, хто куди, де що краще, там і прилаштувались. А що тут робити? Ні роботи, нічого. Мо ж людям на хліб треба заробляти".
У датах сучасних свят Олександр губиться. Каже: святкував цьогоріч 25 грудня, думав, що то вже і був Новий рік. Ялинка у нього, каже, є. Росте під хатою – 72 роки тому посадила її старша сестра. Десь на горищі, розповідає чоловік, лежать іграшки. Минулого року прикрашав ялинку в будинку. Цьогоріч іграшок навіть не діставав.
Будинок та дерева. Суспільне Чернігів"Ставив, коли треба було. А для кого її ставити? Для кого вона? Для самого себе? Нема вже тут ні людей, ні робіт".
Чоловіки. Суспільне Чернігів
Можливо, ділиться Олександр, святкуватиме Новий рік у сусідньому селі. А Олег залишиться вдома. Каже, звик так відзначати свята.
Читати ще
Читати ще
«Люду багато було — вже повідмирали»: як живе єдина жителька перейменованого села на Чернігівщині
