«Ці очі я запам’ятаю до кінця своїх днів», – так про погляд російського окупанта, який вів вогонь по її екіпажу, розказує Іра. На перший погляд не віриться, що вона – командир бойової машини, але її позивний «Демон» говорить сам за себе. «За характер», – коротко пояснює військова його наявність.
Разом зі своїми побратимами командир бойової машини піхоти – командир відділення старший солдат Ірина рано-вранці 24 лютого отримала бойовий наказ висуватися на рубіж і зайняти оборону. Виконували бойові завдання в напрямку Ріпок. Потім маневрували та зайняли рубіж на іншому напрямку, де безпосередньо й зіткнулися з ворогом у бою.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зеленський відзначив медиків з Чернігівщини
«Противник їхав колоною на дуже великій швидкості. Ми займали позиції в лісосмузі. Здається, я бачила очі того чоловіка, який косив нас із крупнокаліберного кулемета. Ці очі, напевно, я запам’ятаю до кінця своїх днів», – згадує дівчина.
А ще пам’ятає масштабний артилерійський обстріл, коли постраждав екіпаж захисниці. «Був дуже тяжко поранений мій механік-водій, який помер на місці, а жаль… І оператор-навідник був поранений. Але він – живий, усе з ним добре, і вже разом із нами», – згадує з сумом Ірина.
Вона весь час оборони Чернігова була зі своїм екіпажем. Інколи брала на себе роль оператора-навідника, адже досвід уже був: дівчина у військовій частині ОК «Північ» служить із 2019 року. В армії ж – із 2017-го.
«Вірити, звісно, не хотілося, що все це почалося. Але ми були готові. Усі проявили себе хоробро. Ми не маємо відступити в жодному разі, бо ми – вдома. У нас хоробрі люди, вони зупиняють ворога голими руками, допомагають Збройним Силам України. Я вдячна всім!», – наголошує дівчина-воїн.
–
Джерело: ОК «Північ»
