За інформацією: Суспільне Чернігів.
Пожежа на місці влучання БпЛА у Бахмачі 4 жовтня 2025 року та обрис карти Бахмацької громади. Скрін з відео очевидців/maps.visicom.ua
Обстріли електропідстанцій, залізниці, нафтобази та удари по рятувальниках, які ліквідовували наслідки російських ударів. Такі новини в останні тижні у Бахмачі. Це місто, центр однойменної громади на Чернігівщині та важливий залізничний вузол.
Як зараз живе громада, Суспільне поспілкувалося з її головою Павлом Шимком. Про основні надходження до бюджету, аграрний бізнес, допомогу від міжнародних організацій та підозру йому щодо незаконного продажу міндобрива — розповідаємо далі в матеріалі.
15 років у громаді
Громада розташована у Ніжинському районі. У її складі 39 населених пунктів. Площа — 720,9 км2. Межує із Сумською областю. До повномасштабної війни там проживали понад 29 тисяч людей. Наразі, за словами Павла Шимка, близько 24 тисяч.
Сам Шимко керує громадою третій термін — вже 15 років.
"Ніколи не було легко працювати, бо завжди були так звані делеговані повноваження, що ми виконували на базовому рівні. У нас досі немає повністю незалежної економічної бази для місцевого самоврядування. Оскільки все одно — це бюджетні кодекси, які передбачають податки, місцеві збори. Але вони так підганяються, корелюються різними фіскальними інструментами, щоб громада жила, аби не вмерла, називається. Тобто про інституційний розвиток громади та про можливість планування внутрішніх інвестицій власними силами — про це ми можемо говорити тільки у мегаполісах, де профіцит бюджету, і то там йдуть глобальні вилучення. Нас стримують і знекровлюють гроші. А це — основа для бюджету, її розвитку, удосконалення, модернізації. Чернігівщина ще давно вважається депресивним регіоном".
Павло Шимко, голова Бахмацької громади. https://www.rada.info/
Але, за словами Шимка, громада може розвиватися завдяки аграрній галузі та залізниці.
Які підприємства найбільші платники податків
Серед основних платників податків, які наповнюють бюджет Бахмацької громади, Шимко виокремив саме місцевих аграріїв.
"Вони й далі продовжують працювати, розповсюджують свій бізнес і на сусідні громади. Ці бізнесмени здатні інвестувати в оренду землі, відповідно, отримувати знову збільшення прибутків, маневрувати в цій складній системі з цінами на агропродукцію. Але, приємно, що вони вкладають у повний цикл продукції. Тобто, кінцевий продукт, який ми бачимо на прилавках наших магазинів".
Основні підприємства це: ПСП "Авангард", готель "Дружба", дитячий відпочинковий комплекс AVL kids club, СТОВ "Прогрес", "Агрофірма імені Шевченка", ПСП "Пісківське", ТОВ "Старт" і "Партнери".
"У багатьох наших аграріїв є повний комплекс. У них є свої елеватори, комбікормові мінізаводики, тому що вони забезпечують тваринництво своєю ж власною кормовою базою. Хотілося б відзначити, що наші фермери працюють за рахунок самозайнятості, своїх родин і утримують села. Це плюс для нас, бо те, що залишається у нас, це утримує наші села живими".
Проте не лише місцеві фірми працюють у громаді. Серед таких Шимко назвав представників корпоративного аграрного бізнесу — ТОВ"Агро-Дмитрівське". Воно належить до "Альфа-Капітал" Група компаній "Альфа-Капітал" об'єднує низку підприємств Полтавської, Сумської та Чернігівської областей, які займаються рослинництвом, зберіганням зернових, олійних культур.і підприємство з групи компанії "Агротрейд".
"Вони теж у нас орендують землі. ТОВ «СП» «Агродім» — це тепер вже донька Kernel.Kernel — найбільший в Україні виробник та експортер зернових, лідер світового ринку соняшникової олії, ключовий постачальник сільськогосподарської продукції з регіону Чорноморського басейну на світові ринки.
Через те що це не місцеві компанії, додає Шимко, "їхня соціальна функція досить умовна і мінімальна, бо вони не дбають так, як місцеві аграрії про збереження сільських територій".
"Не дбають про забезпечення своєї соціальної функції для населення. Фактично, їм здали свої паї в оренду, вони платять податки. Але проблема в тому, що платять вони за місцем юридичної реєстрації їхніх компаній, і це знекровлює нам дохідну частину бюджету".
Також з основних платників податків — залізниця, додав голова громади.
"Податок на доходи фізичних осіб і часткову аренду сплачують державні підприємства та компанії. Це найбільш вагома частина нашої дохідної частини бюджету. Але аграрії зараз мають все одно, в загальному комплексі, першість зі сплати податку на доходи фізичних осіб".
Бюджет громади та вилучення "військового" ПДФО
Бюджет громади у 2025 році, за словами Шимка, становить 300 мільйонів гривень.За даними офіційного державного вебпорталу Open Budget, бюджет Бахмацької громади на 2025 рік складає 375 129 341 гривня.
"Ми його постійно уточнюємо, бо є потреби. Ми піднімаємо для інших субвенцій ці кошти. Безпосередньо — військовим частинам, які до нас звертаються. Але з урахуванням інфляції, я вважаю, ми просто тримаємо рівень п'ятирічної давності. Інфляція просто нівелює ці цифри, які додаються, бо вона пожирає, і ми не можемо сказати, що вона дає можливість нам накопичити бюджет розвитку громади".
Щодо вилучення "військового" ПДФО, то як розповів Павло Шимко, громада впоралась, але "хотілося б, щоб цей ресурс залишився і ми могли безпосередньо допомагати тим частинам, які звертаються до нас, де служать наші земляки".
"Взагалі, якщо ми хочемо перемогти у цій війні й вистояти, то треба було з початку повномасштабного вторгнення ставати на військові рейки й не грати в імітацію. Треба було просто по всій країні об'єднатися навколо фронту".
Удари по об'єктах критичної інфраструктури
Останні тижні вересня армія РФ посилила атаку на об'єкти критичної інфраструктури на Чернігівщині. Що стосується Бахмача, то вночі 4 жовтня протягом двох годин на території міста зафіксували п'ять влучань безпілотних літальних апаратів "Гербера" в об'єкт критичної інфраструктури. На місці виникла пожежа. Також були пошкодження цивільних будинків. Раніше, 26 вересня жителі громади вже залишались без електрики через обстріли. Також під повторну атаку потрапляли рятувальники, які приїхали гасити пожежу.
Читати ще
Читати ще
«Нас відкинуло ударною хвилею»: рятувальники розповіли про подвійні удари РФ у Ніжині та Бахмачі"По електропідстанціях, нафтобазі, залізниці та цивільних будинках били. Глобальних проблем ми уникнули через те, що торгівельні АЗС, їхні склади ми спустошили раніше, щоб убезпечити населення і самі підприємства від наслідків. Бо росіяни зараз взялись досить серйозно, з попередньою розвідкою завдавати ударів. Були вражені трансформаторні та тягові підстанції. Поки що ми оновили роботи через єдину енергетичну систему, тобто, наші енергетики включили резерв і напруга є. Ми недовго перебували в блекауті. І залізниця працює, потяги йдуть. Також наша залізниця була атакована майже місяць тому. Важко нам. А щодо нафтобази, то добре, що у російських військових, можливо, інформація була недостовірна, бо вони влучають у порожні ємності. Хоча думають, що там є нафта чи нафтопродукти. Але, це все одно руйнація, уламки. Ударили й по сонячній електростанції, яка збудована поруч. Тобто, це теж збитки для компанії".
Вузлова станція
У громаді працює залізнична станція Бахмач. Цей транспортний вузол є ключовим для Полісся. Та після початку повномаштабної війни, як розповів Павло Шимко, кількість потягів, як пасажирських, так і вантажних, скоротилась через розрив сполучень з Росією, Білорусією та країнами Балтії.
"Тепер сполучення у нас тільки внутрішнє. Немає імпорту, який був раніше. Є проблема, що залізничників теж стає менше, багато хто вже у лавах ЗСУ. Це теж виснажує галузь залізниці. І це ті реалії, які ми маємо скрізь по Україні. І відновити все без використання заморожених активів РФ, думаю, буде неможливо".
Підозра Шимку щодо незаконного продажу міндобрив
У 2022 році, з початком російського вторгнення, Павла Шимка звинуватили у тому, що він забрав 12 вагонів з мінеральними добривами, а потім продав їх приватним сільгосппідприємствам. Чернігівська обласна прокуратура тоді оголосила підозру за статтею "Неналежне виконання службових обов'язків в умовах воєнного стану". Тоді голова громади казав таке:
"Я буду приїздити в прокуратуру аби поспілкуватися. Ми готуємо контраргументи, тому що це все історія висмоктана з пальця. Тим більше я думаю, що при нормальній обстановці, коли проходили такі бойові дії й було спасіння населення, продбезпека, то мають за таке навіть подякувати".
Ми запитали у Павла на якому етапі ця справа. Він відповів, що наразі Талалаївський суд проводить розгляд письмових доказів.
Нагадаємо, восени 2020 року Павло Шимко також був фігурантом іншого кримінального провадження. Його підозрювали у розтраті бюджетних грошей у розмірі близько 400 тисяч гривень, виділених на капітальний ремонт тротуарів у Бахмачі.
Переселенці, руйнування та відновлення
Як ми писали вище, до повномасштабного вторгнення у Бахмацькій громаді жили близько 27 тисяч людей. Після повномасштабного вторгнення їх близько 24-х. Серед них — понад 400 переселенців.
"Чому така кількість? Бо люди переміщуються далі, через загрозу обстрілів. Так вийшло, що вони тікали від однієї війни, переселилися, а тепер треба шукати інше житло далі. Переміщаються або за кордон, або вглиб країни — ближче до західного кордону".
За словами голови громади, періодично російські безпілотники влучають у жилі будинки.
"Це не військові цілі й не об'єкти критичної інфраструктури. Але у нас є донори, які нам допомагають відновлювати. Найбільше — UNICEF. Також з нами співпрацюють німецькі, французькі та американські організації. З відновлення нам допомагала компанія Newway. Вона працювала у нас у 2022-му та наприкінці 2023-го. В основному — допомога була по внутрішніх роботах у будинках. Укриття нам допомагали спорудити, внутрішню інфраструктуру, покрівлі. Також є місцеві громадські організації, одна з них — «Центр Доброчин»".
Щодо навчання дітей у школах, то у громаді, в основному, воно очне. Проте, як пояснив Шимко, ситуація може змінитися, тому напрацьована й змішана система.
"В укриттях у нас навчаються і в декілька змін. У нас були перебої з харчуванням. Бо два харчоблоки пішли в ремонт одночасно, і ми не змогли всі міські школи забезпечити".
Меморіалізація
Як і в інших містах України, так і на Чернігівщині, зокрема, в Бахмачі є алея загиблих військовослужбовців. Деякі з громад роблять парки на їхню честь, або ставлять пам'ятні знаки.
"У нас це тризуб, який був зварений зі сталевих деталей зенітних мобільних комплексів, які зараз боронять нас від «шахедів». Такий авангардний, стилістичний тризуб. Ми просто захотіли, щоб з пташиного польоту було ще й видно цей військовий червоно-чорний тризуб".
Проблеми у громаді
Серед проблем, які озвучив Шимко, — поганий стан логістичних автошляхів, які обслуговує служба відновлення.
"Це найбільша проблема, яку б хотілося розв'язати. Бо наші дороги місцевого значення йдуть транзитом через місто і сполучають з сільськими територіями. На жаль вони розбиті, коли ними йшла військова техніка. Ми розуміємо, що зараз краще передавати допомогу на оборону. Але, це логістика й для наших аграріїв, це дуже важливо. Вони й самі співфінансують ці ремонти вже. Наприклад, у 2025 році ми своїми силами дещо дофінансували й зробили поточний, невеликий ремонт, аби тільки закрити найбільші шрами на цих дорогах".
Шимко додав, що ресурс у громаді є, проте наразі вони не можуть розширитися так, як хотіли б. Але після війни, на його думку, будуть привабливою громадою для інвесторів.
Читати ще
Читати ще
Підозри від правоохоронців, туризм, бюджет та забруднення Сейму: розмова з міським головою Батурина Леонідом Душею