Без сумніву, складно поєднувати два абсолютно різні напрями діяльності, проте Олександрові Леонтійовичу Горілому це вдавалося. Народившись у глибинці Чернігівщини (с. Малі Щербиничі, яке, відповідно до чергового адмінподілу в 1937 р., було передано в підпорядкування злинківського району брянської області рф) і закінчивши гімназію в Новгороді-Сіверському, зміг одночасно навчатись і на медичному факультеті московського університету, і в московській консерваторії.
Після закінчення навчань він певний час працював лікарем у Чернігові та інших містах, хоча подальша його діяльність була все ж таки більше пов’язана з музикою. Саме в Чернігові у 1897 р. відбувся концерт із творів Горілого, і тоді ж митець вирішив присвятити своє життя музиці.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Кіно для ЗСУ»: у Сосниці переглянули мотиваційний фільм і зібрали 1380 грн
Досвід професійної діяльності у сфері музики — величезний: на поч. ХХ ст. він створював музичні класи, училища, симфонічні оркестри (у т.ч. Державний симфонічний оркестр в Києві, який працює й донині). Писав опери (у т.ч. «Вій»), вокально-симфонічні та камерно-інструментальні твори, хори, романси, оркестрував низку опер, наприклад, для театральної трупи М.Садовського оперу «Запорожець за Дунаєм» С.Гулака-Артемовського, написав до неї арію «Прилинь, прилинь». Брав активну участь у створенні спілки взаємодопомоги оркестрових музикантів. Ще встигав виступати диригентом у різних містах та гастролювати, у т.ч. й за кордоном. Саме цей факт в його біографії став фатальним: його як і багатьох інших почали підозрювати у держзраді.
На поч. 30-х рр. ХХ ст. О.Л.Горілий був вимушений припинити концертну діяльність і працював лікарем у Пущі-Водиці. Однак у 1937 р. був репресований.
–
Джерело: Чернігівщина туристична, за матеріалами wikipedia, day.kyiv.ua
