Біда, яка спіткала родину Полянецьких із невеликого села Лукашівка,Носівської громади, облетіла всю Україну.
Троє дітей: 20 – річний Нікіта, 16 — річна Даша та 11-річна Саша лишилися сиротами. Батько дітей помер від хвороби кілька років тому. А мама — у січні цього року в Німеччині. Родичів більше у дітей немає. За допомогою небайдужих людей, Нікіті вдалося повернути сестер в Україну і тепер він прагне оформити опікунство над молодшими сестричками, щоб жити всім разом. Наразі юнак збирає документи. Зараз діти живуть на орендованій квартирі в Чернігові, бо тут у Нікіти є робота. І вони оплачують тільки комунальні послуги.
Нікіта ще до війни поїхав з села до Чернігова, закінчив навчання в Кооперативному коледжі, здобув фах кухаря, влаштувався на роботу.
Мама Оля з доньками жили в селі. Мама тримала господарство, дві корови. Старалася, аби в дітей все було.
Хвороба почала турбувати жінку ще в Україні, однак попередньо медики сказали, що то грижа. Жінка нарікала на болі в спині і нозі.
У 2023 році в Лукашівку повернулася сусідка родини і запропонувала мамі з дівчатками виїхати до Німеччини. Жінка погодилася, однак зовсім скоро за кордоном їй стало гірше. Оформивши всі документи, вона звернулася до лікарів. Діагностували онкологію. Ольга лікувалася, і напередодні нового року її виписали додому.
“Я дзвонив мамі, їй стало краще. Вона мала багато планів на життя. Але…”, – зі сльозами згадує Нікіта.
На жаль,стан здоров’я жінки різко погіршився. Нога опухла, почала знову сильно боліти. Дійшло до того, що жінка не могла піднятися з ліжка. Довелося викликати “швидку”. Ольга більше не прийшла до тями. А наступного дня її нестало.
Діти й досі не знають, як і де поховали їхню маму.
Дівчатка ще місяць жили на чужині самі. Коштів не було, рахунок мами з виплатами заблокували одразу ж після смерті. Дівчата самі ходили до школи, продавали меблі та техніку з квартири, де жили, аби назбирати гроші на дорогу, їжу та оформлення документів. Дівчаток час від часу навідувала сусідка з України.
Новина про смерть найдорожчої людини, вибила грунт з-під ніг і в Нікіти. Як далі жити, що робити, головне, як повернути сестричок в Україну, при тому, що його за кордон не випускали. Однак він знав головне: вони всі мають бути разом і щоб йому це не вартувало, дівчата мають бути з ним!
За ті кілька тижнів він подорослішав на ціле життя. Але зібрався з силами і почав свій непростий шлях до нового, дорослого життя, де він найстарший, де має нести відповідальність не лише за себе, а за сестричок…
На цьому шляху Нікіті зустрілося багато людей. Різних. Від щирих, небайдужих до цинічних і безсердечних. Але він зміг досягти своєї першої перемоги: нехай через місяць, але дівчатка повернулися в Україну.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Завтра на Чернігівщині очікується посилення вітру
Наразі міська рада забезпечила видачу відповідних документів, для оформлення опіки старшим братом, цей процес триває. Шлях, звісно, непростий, але я впевнений, що разом у нас все вийде. Адже діти хоч і проживають в Чернігові, зареєстровані у нашій громаді. Тому ми готові допомогти.
Односельці та жителі нашої громади також підтримують дітей. Зараз вирішуємо питання допомоги у фінансуванні офіційно орендованого житла, яке б відповідало усім нормам проживання дітей. Вони й надалі планують проживати в Чернігові, бо тут у Нікіти є робота. Вдячний депутату обласної ради Сергію Баришовцю, який відгукнувся на цю потребу, виділивши 20 тисяч. Вже найближчим часом кошти надійдуть на рахунок Нікіти. — розповів міський голова Володимир Ігнатченко.
Нікіта теж щиро вдячний усім. Запевнив, що люди допомогли продуктами, одягом, речами, частково коштами.
Знайшлися добродії, які готові влаштувати та оплатити навчання старшої сестрички омріяній професії, молодшу запросили на навчання у приватну школу Чернігова. Тобто діти вже переконалися, наскільки багато поруч щирих, готових допомогти людей.
Ситуація у цієї родини наразі вже дещо покращилася, хоча сам Нікіта, працюючи барменом та офіціантом, усіх трьох не потягне. Тому допомога не буває зайвою.
Підтримати родину Полянецьких ви можете фінансово, ось картка Монобанка Нікіти: 5375 4115 0427 4502.
–
Джерело: Пресслужба Носівської міської ради
