Сіверські музеї багаті на різноманітні цікаві колекції. Та зрозуміло, що з-поміж усіх вирізняється Чернігівський історичний музей імені В.Тарновського з багатющими фондами.
Особливо значимою є колекція давніх мечів. Директор закладу Сергій Лаєвський називає її статусною. Ці мечі ілюструють нашу історію та вказують, яке положення займали люди, котрі проживали на нашій території.
«У нас п’ять мечів Х століття, із них чотири – з Шестовиці й один – це випадкова знахідка із Замглайських боліт. Також є ще кілька мечів інших часів, що датуються ХІІІ, XIV і XV століттями та більш давніх скіфських часів. Тобто достатньо презентабельна та гарна колекція», – у коментарі для ЧЕline зазначив Сергій Лаєвський.
Над деякими мечами вже встигли почаклувати реставратори.
«Реставрація одного з мечів була завершена торік, а тривала кілька років. А другий меч, що викликає цікавість, якщо не помиляюся, в 2016 році був відреставрований і перебував в експозиції», – розповів директор музею.
Ця велика робота проведена реставраторами Національного науково-дослідного реставраційного центру України, команду якого очолює реставратор вищої категорії Віктор Голуб.
«Щодо знахідки 2006 року, то меч був у жахливому стані. Просто запечена груда металу. Це був дуже проблемний меч, оскільки він тривалий час після знаходження перебував в Інституті археології на реставрації. Але, на жаль, з ним там практично нічого не робили. Вкрили якоюсь сумішшю, що зрештою спричинила ще більше його руйнування. Фактично треба було рятувати хоча б залишки знахідки. І коли ми його передали до реставраційного центру, там взялися за роботу, але жодного конкретного результату не обіцяли. Проте їхня майстерність і фаховість далися взнаки. Вони зробили максимально те, що можна було зробити. На сьогодні цей меч законсервований, руйнівні процеси припинені. На мечі можна побачити інкрустації сріблом – на руків’ї та на перехресті. Це такі традиційні інкрустації, якими прикрашали мечі. Цей меч датується серединою – другою половиною Х століття.
Усі наші мечі опубліковані. Є відповідний тип цього меча за міжнародною класифікацією Яна Петерсона. Це тип V. У тому комплексі, в якому він був знайдений, він посідає не останнє місце за значенням знахідки. Бо пояснює статус людини, яка була похована. Тобто це дуже дорога зброя була за своєю вартістю. І вона, ще раз повторю, була статусна», – розказав Сергій Лаєвський.
.
Далі – про другий цікавий меч, над яким також встигли почаклувати професіонали.
«Він у нас із 20-х років минулого сторіччя, з дослідження Шестовиці. Цей меч був в експозиції. Але у вигляді півмеча. На ньому навіть клеймо проглядалося. Причому досить відоме – майстрів із Німеччини, є відповідний напис. Він також датується Х сторіччям. І коли меч брали в реставрацію, ми віднайшли його продовження. Реставраторам вдалося прибрати зайві нашарування іржі чи окислів, повністю розкрити клеймо, додати другу частину леза, навершшя, так звану бутероль від піхов цього меча також додати. Це все було змонтовано на спеціальний пластиковий планшет і сьогодні цей меч можна бачити з двох боків. Тобто можна бачити одну сторону меча з клеймом й іншу сторону. Знову ж таки – це дуже дорога і вартісна зброя, із поховання воїна. Це зайвий раз підкреслює, по-перше, значення Чернігівщини в загальнодержавному будівництві середини – другої половини Х сторіччя», – зауважив Сергій Лаєвський.
За його словами, на той час в Шестовиці перебувало багато воїнів, які, швидше за все, підпорядковувалися напряму Великому Київському князю. Тож усі супутні предмети, що були в курганах, є ознакою того, що поховані походили зі скандинавських країн. Тобто це були вікінги. Звідки конкретно, важко сказати: чи з Норвегії, чи зі Швеції, чи з Данії. Але що це були представники певної спільноти – не викликає сумнівів.
«У нас є ще мечі, з якими реставратори продовжуватимуть працювати. Буквально в п’ятницю, коли вони до нас укотре заїжджали до музею, якраз попрацювали ще над кількома мечами в музеї, зробили превентивні роботи, почистили від забруднення. Десь вкрили захисним шаром, щоб захистити метал. Надалі відстежуватимуть і придивлятимуться до тих мечів, ставити собі в план роботи з реставрації. Більше того, вони взяли з нашого музею чимало дуже цікавих наших колекцій, які, звісно, є дорогими та статусними і походять зі скарбів, знайдених у Чернігові. Будемо сподіватися, що та робота, яку вони проведуть, і не тільки, врятує від руйнувань ці предмети, а також приведе їх до дуже якісного експозиційного вигляду і будуть проведені необхідні дослідження, що допоможуть нам більше дізнатися про ці предмети», – поділився намірами Сергій Лаєвський.
Спілкувалась Ірина Осташко
