19 червня, у Чернігові відбулося предметне обговорення потенційного будівництва в нашому місті Палацу спорту. Чому потенційного? Бо наразі не визначилися ані щодо місця, ані наповнення, і тим більше щодо фінансування такого масштабного проєкту.
Проєкт на мільйон
Ще у квітні управління капітального будівництва Чернігівської міської ради уклало угоду щодо розробки ескізного проєкту будівлі майбутнього Палацу спорту в Чернігові. Робота, яку оцінено у 987 тисяч гривень, буде виконувати ТОВ «Спортпроект» – фірма з міста Вишневе Київської області. Засновником фірми-підрядника є київська компанія «АТМ-Технолоджис», яка спеціалізується на розробці та будівництві басейнів і була технічним партнером чемпіонату Європи зі стрибків у воду (він пройшов у 2019 році в Києві).
«Спортпроект» у свою чергу нерідко виступав підрядником для різних замовлень «старшого брата» і також отримує замовлення з проєктування спортивних об’єктів. Зокрема, у 2017 році фірма робила проєкт спортивних кортів та басейну-пляжу в Коломиї Івано-Франківської області (наразі будується). У 2019-му – проєкт спортивно-оздоровчого комплексу в місті Тростянці Сумської області та проєкт плавального басейну в Маріуполі. Крім того, у 2017 році ТОВ «Спортпроект» за 700 тисяч взявся будувати фізкультурно-оздоровчий комплекс з басейнами у Ніжині. Наприкінці 2019 року угоду було вкотре подовжено.
Відповідно до угоди з чернігівським управлінням капітального будівництва, проєктувальники мають провести аналіз ринку спортивних послуг у Чернігові, потенціал окремих видів спорту та надати обґрунтовані рекомендації щодо оптимального розміщення майбутнього Палацу спорту. А головною складовою мають стати проєктні рішення (креслення, опис технологій та етапі будівництва, розробка кошторису будівництва та подальшої управлінської моделі).
У процесі
Виконати всі ці роботи «Спортпроект», який став переможцем тендера через відсутність конкурентів, має до 15 серпня 2020 року. Розрахуватися місто планує двома траншами: 500 тисяч у 2020 році і 487 тисяч – до 15 травня 2021 року.
Утім попередньо анонсувалося, що вже на найближчій сесії Чернігівської міської ради (25 червня) проєктант покаже певні результати роботи. Забігаючи наперед, зазначимо: презентації не буде – представник «Спортпроекту» отримав ще місяць. Головна причина – великий обсяг інформації, яку вдалося зібрати під час обговорення. Вона має вплинути на кінцевий результат.
Місце
Основні суперечки розгорнулися щодо розташування майбутнього Палацу спорту. Номінально учасники мали обговорити чотири варіанти і визначитися з пріоритетами. Утім по факту обговорення звелося до вибору з двох. Масани відвалилися вже на перших реченнях, коли «згадали» про те, що там запланована школа і дитсадок, – тож місця ще й на спорткомплекс не вистачить. А четверта локація в районі Кільцевої неподалік «Епіцентру» так і лишилася тільки наліпкою на мапі. Її навіть уголос озвучили не зовсім правильно, назвавши «Березовий гай». Уже після зустрічі ми поцікавилися в начальника управління спорту Андрія Дериземлі про цей варіант.
– Ця ідея виникла буквально вчора на засіданні комісії з бюджетних питань. Я виїжджав туди, і начальник управління капітального будівництва. На нашу думку, й інші спеціалісти нас підтримали, це невдале місце. І розташування, і певні обмеження, і небажання сусідніх мешканців, щоб там щось будувалося…
Тож на порядку денному – два місця. Перше – на вулиці Пушкіна над Стрижнем лівіше від повороту на Вал. Свого часу там були приміщення комунального шляхо-будівельного підприємства, якийсь час зберігалися уламки пам’ятника Леніну, працює кінологічна служба поліції. Друге – район ЗАЗу, де правіше від дороги на виїзд з міста в бік дач уже кілька років розбудовує спортивний комплекс компанія Collar.
Представник фірми-проєктанта Володимир Шумілін зазначив, що його спеціалісти підготують детальний аналіз з перевагами та недоліками кожного з цих варіантів, проте головні тези вже прозвучали.
Пушкіна – мало місця
Головна проблема цього місця, яке приваблює зручним розташуванням майже в центрі міста, – тіснява. Тут, на думку учасників обговорення, не вдасться нормально розмістити заплановані об’єкти (а це дві окремі будівлі). Володимир Шумілін зауважив, що вписати проєкт можна і на наявних 1,2 гектара, проте в цьому разі доведеться відмовлятися від певних планів. Зокрема, точно не вийде побудувати тут повноцінний тир. А такий об’єкт міг би бути дуже привабливим. По-перше, у Чернігові є потужні традиції (можна згадати олімпійську чемпіонку Олену Костевич та багаторазову чемпіонку світу Галину Авраменко). А по-друге, єдина нормальна в Україні база для стрільців у Львові згоріла і досі не відновлена – спортсменам доводиться навіть тренуватися у Польщі. Якби дати їм таку можливість у Чернігові – вдалося би непогано заробити на цьому, переконаний заслужений тренер України, наставник Олени Костевич Ігор Черединов.
До того ж на існуючій ділянці фактично не лишиться місця для паркування, що є обов’язковою вимогою для того, щоб Палац спорту мав перспективу проводити повноцінні змагання всеукраїнського чи навіть міжнародного масштабу. Пропозиція депутата міської ради від «Опоблоку» Павла Вовка викупити в сусідів, що живуть поруч їхні ділянки «для суспільних потреб» і перетворити на парковку Мар’їн гай, викликала саркастичний сміх у присутніх. Зокрема, міський голова Владислав Атрошенко захотів подивитися на власні очі, як депутат піде до виборців, що живуть на вулиці Пушкіна, і повідомить, що їх переселяють з власних осель заради спортивного комплексу.
Але хрест на цьому варіанті поки що не поставлено. Усе буде залежати від наповнення майбутнього Палацу. Якщо чиновники та депутати погодяться на більш скромний масштаб (об’єкт місцевого значення), то все може бути. Якщо ж розмах буде більшим…
ЗАЗ зручний
Кілька років тому компанія Collar розпочала реалізацію масштабного проєкту з будівництва спортивних об’єктів на виїзді з Чернігова – у районі перехрестя проспекту Миру та вулиці Кільцевої. Зараз тут уже є футбольна «Чернігів-Арена», адміністративна будівля з роздягальнями та душовими, майданчики для тренувань та занять баскетболом і мініфутболом. У перспективі мова йде про тенісні корти, трибуни навколо головного поля тощо. Тут місця значно більше (лише земель запасу Чернігівської міської ради більше 4,5 га, якщо вірити продемонстрованій карті) і реалізувати можна не лише Палац із тиром, але й парковку забезпечити, і багато чого іншого.
Програє цей варіант лише місцем розташування – це окраїна, куди буде не зовсім зручно добиратися з інших районів міста та навіть із центру. Утім більшість присутніх погодилася: якщо зробити хорошої якості Кільцеву та проспект Миру і налагодити нормальне транспортне сполучення (тролейбуси, автобуси великої місткості), то проблем не буде. Усе ж Чернігів досить компактне місто.
Натомість сюди зручно буде добиратися учасникам змагань та їхнім уболівальникам з Гомеля та Києва (об’їзною).
Що може бути?
Власне, вибір місця залежить не стільки від зручності дороги для відвідувачів, а від економічної доцільності. Адже змагання та концерти, які можуть тут проходити, у найкращому випадку будуть охоплювати 15 % діяльності Палацу. А решту часу, акцентує увагу Володимир Шумілін, потрібно буде наповнювати наданням платних послуг: фітнес-центри, тренування, оздоровлення та реабілітація, розваги, активний сімейний відпочинок… Хороший результат, за якого Палац може вийти на самоокупність, – це 200–300 тисяч оплачених відвідувань на рік. І тут на перше місце виходить питання, які саме види спорту можуть принести кошти. Бо існує приклад Білорусі, де розпорядженням згори Палаци побудували, а тепер вони висять ярмом на шиях міст і є збитковими.
– Каждому виду надо бороться за право быть представленным, доказывать: «Мы тут должны бать, потому что…» – наполягає представник «Спортпроекту». Під час обговорення найбільш перспективним у фінансовому плані виглядало плавання (у Чернівцях є приклад басейну, який заробляє для міста гроші). Тож, крім основної арени, де можуть проходити змагання з різних видів спорту і концерти, наявність басейну не підлягає сумніву. Також козирі є у спортивних танців. І в ігрових видів спорту, переконаний спортивний директор Федерації футзалу України Валентин Вакула:
– Зараз в Україні є лише чотири майданчики для ігрових видів спорту, які відповідають міжнародним стандартам – у Києві, Запоріжжі, Харкові та Одесі. Конкуренцію ніхто не відміняв, і якщо з’явиться п’ятий у Чернігові – це гарантія того, що мінімум раз на три місяці місто буде мати офіційні матчі.
Про перспективи, які може дати тир, ми вже згадували, а керівник ДЮСШ «Атлет» Олександр Овчаренко оцінив потенційну вигоду більш конкретно:
– Нужен тот вид, который будет содержать Дворец… Если будет два зала тяжелой атлетики,– мы готовы сборную Украины держать здесь триста дней в году. А это ориентировочно – два миллиона оборотных средств. Думаю, такая же ситуация и у Черединова.
***
Наразі проєктант чекатиме офіційні листи від федерацій різних видів спорту, в яких вони мають пояснити, наскільки часто готові користуватися майбутнім Палацом і скільки готові за це платити. Уже після цього будуть більш конкретні розмови щодо наповнення, а воно й визначить місце майбутнього Палацу.
щотижневик "Семь дней"
Источник: 0462.ua
