Усі знають, що тютюнопаління вкрай негативно впливає на організм, спричиняючи безліч проблем зі здоров’ям. Утім, на жаль, понад 1,3 мільярда людей у світі не уявляють свого життя без тютюну, наражаючи себе й довколишніх на хвороби, що значно погіршують якість життя.
У чому полягає небезпека куріння та які його наслідки для людського здоров’я, з’ясовуватимемо з Володимиром Гайдичуком, кандидатом медичних наук, доцентом кафедри внутрішньої медицини, клінічної фармакології та професійних хвороб Буковинського державного медичного університету (м. Чернівці).
Пане Володимире, чи дійсно куріння настільки шкідливе, як мало не щодня про це чуємо?
Усі види споживання тютюну, включно з курінням сигарет, сигар, трубок, жувального або нюхального тютюну, а також вплив продуктів його згоряння на тих, хто не курить (пасивне або вимушене куріння), значно підвищують захворюваність і передчасну смертність, спричинені різними хворобами.
Згідно з експертною оцінкою ВООЗ, від хвороб, пов’язаних із курінням, щорічно помирають 4 мільйони людей у світі. Якщо ситуація з курінням не зміниться, в 2025 році щорічні втрати становитимуть уже 10 мільйонів осіб. В Україні тютюнопаління є опосередкованою причиною кожного п’ятого випадку смерті осіб віком понад 35 років.
Можна дещо зменшити ризик розвитку вищезазначених захворювань зниженням вмісту нікотину і смол в сигаретах, але цей факт потребує подальшого вивчення. У наш час не існує поняття безпечного рівня куріння.
Споживання тютюну значно впливає на стан здоров’я людини. У тютюновому димі міститься приблизно 4000 хімічних компонентів, які можна поділити на такі групи: нікотин; смоли; монооксид вуглецю; подразливі компоненти.
Вплив на здоров’я має кожна викурена цигарка чи дається взнаки «стаж» курця?
Куріння чинить на організм людини негайний вплив і має довгостроковий ефект. Негайний вплив є наслідком прямої нікотиніндукованої вазоконстрикції (звуження судин) і збільшення рівня адреналіну в крові та полягає у збільшенні частоти серцевих скорочень на 30%, артеріального тиску – на 5-10 мм рт. ст., уповільнення периферичного кровообігу, що спричиняє зниження температури верхніх і нижніх кінцівок. Довгострокові медичні ефекти пов’язані з смолами, що містять 43 канцерогени й коканцерогени та зумовлюють злоякісні захворювання; окисом вуглецю та окисними газами, що призводять до розвитку серцево-судинних захворювань; подразливими компонентами та ціанистим воднем, що спричиняють виникнення бронхіту й емфіземи. Сам по собі нікотин не відіграє провідної ролі в розвитку захворювань, однак із ним пов’язане виникнення залежності від цього продукту, що підтримує споживання тютюну та перешкоджає відмові від куріння.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чернігівці та гості зможуть побачити, яким був унікальний сонячний годинник на Іллінській церкві (Фото)
Чи шкідливе куріння електронних цигарок?
Доведено, що куріння, навіть електронних сигарет, підвищує ризики хронічних обструктивних захворювань легень, раку легень і серцево-судинних захворювань, оскільки їх випаровування містять такі хімічні речовини, як важкі метали та канцерогени, гліцерин і пропіленгліколь. Окрім того, регулярне використання ароматизованих рідин, особливо солодких, теж може створювати серйозні ризики для здоров’я. Адже багато з цих рідин є подразниками, що призводять до запалення дихальних шляхів, можуть сприяти розвитку пухлин, роблять організм сприйнятливим до вірусних захворювань тощо.
Чи правда, що курці частіше вмирають від серцевих хвороб?
Смертність від серцево-судинних захворювань серед курців удвічі вища, ніж серед тих, хто не курить. Куріння на 30-40% зумовлює смертність від ішемічної хвороби серця. Несмертельний інфаркт міокарда у чоловіків, які курять, у 30-49 років виникає частіше в п’ять разів, у 50-59 років – у 3 рази, а в 60-79 років – у 2 рази, ніж у тих, хто не курить. У жінок, які курять і приймають оральні контрацептивні засоби, ризик розвитку мозкового інсульту в 20 разів вищий ніж у жінок, які не курять.
На пачках із цигарками чимало застережень, що куріння є причиною виникнення багатьох онкологічних захворювань. Чи дійсно це так?
Куріння призводить до 30% усіх випадків смерті від онкологічних захворювань і 90% усіх випадків захворювання на рак легень. Зростання поширеності куріння серед жінок призвело до того, що в деяких країнах рак легень як основна причина смерті від онкологічних захворювань серед жіночої статі випередив рак молочної залози. Тютюнопаління також істотно збільшує ризик розвитку інших форм раку: ротової порожнини, глотки, гортані, стравоходу, підшлункової залози, нирок, сечового міхура, шийки матки. У курців у 5-8 разів частіше розвиваються хронічні обструктивні захворювання легень.
Якщо хтось у сім’ї курить, то чи позначається це якось на здоров’ї інших членів родини?
Серед курців і членів їхніх сімей значно частіше, ніж серед тих, хто не курить, відзначається високий рівень імуноглобуліну Е, що свідчить про високу алергічну готовність цих індивідів. Діти курців мають значно гірші імунологічні показники, тому більш схильні до частих вірусних і бактеріальних інфекцій.
На які ще органи та системи людського організму впливає куріння?
Встановлено, що тривале куріння сприяє збільшенню клітинної маси функціонуючих обкладових клітин слизової оболонки шлунка, що відповідають за продукцію соляної кислоти. У курців уповільнена евакуація хімусу, пригнічена моторика шлунка, що зумовлює утворення виразки та погане загоєння виразкового дефекту. Серед курців ризик розвитку гострого нелімфоцитарного лейкозу утричі вищий, ніж серед тих, хто не курить.
Куріння негативно впливає на ендокринну систему, особливо жіночу. У жінок, які курять, частіше виникають аменорея, кровотечі, зниження естрогенів у крові, рання менопауза. У 15-30% жінок, які курять, діагностується дифузно-токсичний зоб. Куріння жінок під час вагітності спричиняє не тільки збільшення частоти ускладнень вагітності і випадків внутрішньоутробної смерті плода, зростання ризику викиднів і зниження маси тіла новонароджених, але й позначається на здоров’ї дитини протягом перших 7-9 років життя відставанням психічного та фізичного розвитку.
Куріння впливає на тривалість життя?
Кумулятивним впливом хронічної тютюнової інтоксикації є зменшення очікуваної тривалості життя: 35-річна жінка, яка курить, проживе на п’ять років, а 35-річний чоловік, який курить, на сім років менше, ніж їхні однолітки, які не курять.
Чи багато українців курців?
На жаль, Україна належить до країн із високим поширенням куріння. В наш час курять 53% чоловіків працездатного віку в міській і 65% – в сільській місцевості. За 20-річний період поширеність куріння серед міських жінок працездатного віку зросла від 5 до 20%. Найбільша частота куріння реєструється серед чоловіків віком 20-29 років (60% у місті та 70% в сільській місцевості). Розрахунки показують, що серед цієї когорти молодих чоловіків 25% помруть передчасно унаслідок хвороб, пов’язаних із курінням, тобто з 3,5 мільйона молодих людей зазначеного віку 587 тисяч не доживуть до 70 років. За даними ВООЗ, Україна в абсолютних цифрах перебуває на 17-му місці серед усіх країн зі споживання сигарет, що становить 1,5% усіх сигарет у світі. Водночас населення України становить не більше як 0,85% населення Землі. Якщо в усьому світі на кожну людину припадає в середньому 870 викурених за рік сигарет, то в Україні – 1500-1800, або приблизно 4,5 сигарети на день, тобто приблизно удвічі більше, ніж у середньому на земній кулі.
Опитування підтверджують, що більшість (60%) дорослих курців хотіла б позбутися цієї звички і намагалася зробити це не один раз. Розвиток залежності від нікотину – одна з головних перешкод у відмові від куріння. Отже, в наш час в Україні нараховується майже 9 мільйонів активних курців, які становлять третину всього працездатного населення країни. Істотно поліпшити здоров’я цієї величезної кількості людей можна без залучення значних матеріальних витрат, впливаючи лише на один фактор – куріння.
Отже, якщо ви вирішили кинути курити, не зволікайте, робіть це зараз. І за це ваш організм вам віддячить!
–
Спілкувалась Ірина Осташко
