За інформацією: Суспільне Чернігів.
Прапори та директорка будинку культури Тетяна Троцька. Суспільне Чернігів
"Напевно воно не загорілося, якби загорілось, то воно б згоріло все. Вони не змогли одразу розпалити напевно, і так прапор зберігся", — розповідає директорка будинку культури Тетяна Троцька.
Також жінка розповіла, що після деокупації села почали дивитися, що по собі залишили росіяни. Якби не заглянули у грубу, то навіть і не знали, де подівся прапор зі стіни.
"Прапор ми знайшли, він був місцями, наче потлів. Я кажу, я віддам мамі, хай вона нам пошиє багато прапорів маленьких, щоб його не викидати. І одразу така думка промайнула, щоб зробити декілька прапорців, скільки вийде".
Груба, в якій росіяни намагались спалити прапор. Суспільне Чернігів
За словами директорки, будинок культури до ладу приводили довго.
"Перший тиждень ми взагалі сюди зайдемо і виходимо. Ми нічого не робили, поки не приїхали, і не обстежили приміщення. Потім ми потроху почали заходити. Тяжко. Так давило на тебе.Такий запах. Неприємно".
Будинок культури у селі Хотуничі. Суспільне Чернігів
Жінка сподівається, що після завершення війни вони зможуть розповідати історію села та вцілілого прапора не лише жителям Хотуничів.
"Як все закінчиться, тоді будемо щось робити масово. А зараз, поки ми масово не збираємося. У нас кожен день обстріли тут чутно, то люди не хочуть нікуди приходити", — розповідає Тетяна Троцька.
На початку повномасштабного вторгнення через Хотуничі на Київ йшла російська техніка. 7 березня село окупували. Росіяни лишалися тут до 31 березня.
Староста Хотуницького старостинського округу Лариса Безручко розповіла, що запитувала у росіян чи розуміють вони навіщо приїхали в Україну.
Староста Хотуницького старостинського округу Лариса Безручко. Суспільне Чернігів
Росіяни сказали жінці, що не треба переживати, а у селі тепер буде асфальт, буде розвиток. Вони прийшли звільняти.
"Від кого? Ну, від кого? Вони були, звісно, зазомбовані своєю інформацією. А потім, коли вони підключилися в будинку культури до інтернету, вони, мабуть, надивилися інформації нашої й таких розмов не було", — розповідає Лариса Безручко.Читати ще
Читати ще
Виходить з прапором у руках: як 8-річна дівчинка на прикордонні Чернігівщини зустрічає звільнених із полону захисників
