За інформацією: Суспільне Чернігів.
Чернігівщина перед повномасштабним вторгненням. Колаж Суспільне Чернігів
Готувалися до виборів за 206 округом, закликали бізнес — не залишати область, а загрозу повномасштабного вторгнення Росії в Україну називали малоймовірною. Такі новини наповнювали інформаційний простір Чернігівщини за півтора тижня до 24 лютого 2022 року. Тоді ж, за дев'ять днів до наступу російських військ з Білорусі, на позачерговій сесії Чернігівської обласної ради виділили 10 мільйонів гривень для сил тероборони. А через три дні після цього — за дорученням Владислава Атрошенка, у Чернігові почали моніторити укриття. Сам же тодішній міський голова разом з депутатами в той же день організували тренування на стрільбищі.
Тим часом молодята створювали нові сім'ї: називаючи дату 22.02.22 щасливою, у той вівторок одружилися 15 пар чернігівців. Столітня ж ювілярка з прикордонної Семенівщини у свій День народження загадала єдине бажання: щоб не було війни. Детальніше про події, які передували тому, що бажання таки не здійснилось — далі у матеріалі.
Вибори за 206 округом: Ломако, Гашпар… і жодного кандидата від "Слуги народу"
14 лютого 2022 року — була кінцева дата для реєстрації кандидатів у нардепи від партій за 206 округом. До нього входять: частина Новозаводського району Чернігова, колишні Ріпкинський та Чернігівський райони. Необхідність проведення проміжних виборів за цим округом ухвалили у зв’язку зі смертю народного депутата Антона Полякова, якого до Верховної ради обирали у 2019 році у складі партії "Слуга народу", але потім його виключили із фракції і він став членом депутатської фракції "За майбутнє". Проміжні вибори були призначені на 27 березня 2022 року.
Найпершими центральна виборча комісія зареєструвала двох кандидатів:
- кандидат від партії "УДАР Віталія Кличка", тодішній секретар Чернігівської міськради Олександр Ломако;
Олександр Ломако. Суспільне Чернігів
- та самовисуванець, громадський активіст і правозахисник (нині покійний) Олександр Гашпар.
Олександр Гашпар. Суспільне Чернігів
Партія "Слуга народу" свого кандидата так і не висунула. Проте залишалася можливість до 24 лютого зареєструватися членам партії як самовисуванцям. Серед ймовірних висуванців фігурували такі імена, як український боксер Олександр Усик (він це категорично заперечував), депутати облради від "слуг" Іван Дементов, Віталій Свириденко та Дмитро Іванов. Також були розмови щодо президента футбольного клубу "Десна" Володимира Левіна. Як він особисто розповідав у коментарі Суспільному, завдяки депутатству хотів залучити гроші на реконструкцію стадіону імені Гагаріна у Чернігові в рамках програми "Велике будівництво".
"Я не буду говорити, хто мене рекомендував як кандидата за 206 округом, але можу сказати, що ця рекомендація була найвища. Знаю ще двох достатньо поважних кандидатів на висунення від "Слуги народу", яких розглядали до мене, але я так розумію, в партії немає часу на розгляд тих чи інших кандидатів. Є багато важливих державних питань, і сьогодні є рішення не розсіюватись на розв'язання питань за 206 виборчим округом", — коментував Левін.
Володимир Левін. ФОТО: ФК «Десна»
Також мав плани болотуватися самовисуванцем депутат облради від фракції "НАШ КРАЙ" Олександр Демиденко, щодо якого, за словами нардепа "Слуги народу" від Чернігова Олега Семінського, вони не виключали можливості підтримати його на цих виборах.
На думку політичного оглядача Олександра Рися, яку він висловлював 14 лютого 2022 року, для "Слуги народу" було дуже важливо вигравати довибори в різних регіонах та показувати таким чином, що є підтримка політичної сили, і те, що вони вміють вести виборчу кампанію — "це було класною іміджевою історією, яка показувала, що "Слуга народу" сильна провладна партія. Проте в Чернігові все пішло інакше".
Олександр Рись. Суспільне Чернігів
"У "слуг" завжди були кадрові проблеми, і Чернігівщина не виняток. Вони не знайшли сильного місцевого чи медійного всеукраїнського кандидата. Також вплинуло на це рішення протистояння з Владиславом Атрошенком та його кандидатом Олександром Ломаком. Скоріше за все "слуги" не хочуть програвати, і тому не подають свого кандидата", — підсумовував Олександр Рись.
Натомість політичний оглядач прогнозував:
"Скоріше за все, вони підтримають іншого кандидата, який балотуватиметься не від бренду ЗеКоманди. Потім, в разі перемоги, цей лояльний кандидат буде підтримувати лінію президента та слуг народу".
Загалом кандидатами за 206 округом, окрім Олександра Ломака та Олександра Гашпара, ЦВК зареєструвала: депутата Луцької райради, представника політичної партії "Громадянський рух "Свідомі" Євгенія Мікояна, представника партії "Народовладдя" Олега Робейка, представницю партії "Демократичний альянс" Катерину Данькову, представницю "Партії українського народу" Олену Серебреннікову, представника партії "Собор" та адвоката Максима Балана і самовисуванця Володимира Атрощенка, в якого співзвучне прізвище з тепер уже колишнім міським головою Чернігова Владиславом Атрошенком.
Вже 23 лютого Рада національної безпеки та оборони погодила запровадження надзвичайного стану по всій країні, крім двох напівокупованих областей: Донецької та Луганської. Вибори скасували.
СБУ перехопила аудіофайл від бота із закликом покинути Чернігів, а на сесії облради виділили 10 мільйонів на тероборону
Паралельно з тим, як наростала підготовка до виборів за 206 округом, в інформаційному просторі Чернігівщини соцмережами поширювалась інформація щодо ймовірного наступу Росії.
Так, 14 лютого 2022 року на гарячу лінію центрального апарату Служби безпеки України надійшла інформація з Інстаграм-аккаунту.
СБУ перехопила інформацію. Колаж Суспільне Чернігів
Як розповідав тодішній начальник управління СБУ в області Євген Нетужилов, надіслали аудіофайл із закликом терміново покинути Чернігів.
"Аудіофайл стосується отриманої інформатаки нібито від знайомих чи з Вірменії, чи від друзів Володимира Путіна про те, що потрібно з Чернігова виїжджати, є 10 годин, і буде небезпека".
З його слів, під час перевірки встановили, що аудіофайл розповсюджував одноденний бот.
"Він потім з’явився і в Телеграм-каналах, і інших. Тобто, я це привожу для того, щоб ви розуміли, в які способи використовується інформація проти нас".
Це все обговорювали 15 лютого на позачерговій сесії Чернігівської обласної ради. Тоді ж депутати одноголосно підтримали рішення виділити 10 мільйонів гривень для сил тероборони.
Як пояснював Сергій Болдирев, який на той час обіймав посаду керівника обласного департаменту цивільного захисту та оборонної роботи, ці кошти були потрібні для ремонтів приміщень та забезпечення підрозділів усім необхідним, зокрема засобами зв’язку, оргтехнікою, меблями, а також на проведення навчань.
Сергій Болдирев. ФОТО: Суспільне Чернігів
Гроші планували розподілити між шістьма батальйонами територіальної оборони, штабом бригади, а також міжрегіональним управлінням Сил тероборони "Північ".
"Там має бути таємна частина, приміщення обладнане таким чином, щоб там можна було працювати технічними засобами, які захищені, щоб розробляти таємні документи. Всі ці підрозділи будуть зберігати зброю у достатньо великій кількості. Тому мають бути кімнати. Обладнані відповідним чином за статутом ЗСУ", — сказав тоді Болдирев.
Зі слів голови облради Олени Дмитренко, суму допомоги формували відповідно до потреб, озвучених командуванням Сил тероборони. Гроші — не з резервного фонду, і на той час, за її словами, в облраді шукали, з якої статті видатків можна їх перерозподілити.
Детальніше про події того дня, 15 лютого 2022 року, Суспільне розповідало у репортажі:
Депутати облради тоді запропонували провести ряд додаткових заходів, зокрема:
- укласти домовленості із перевізниками на випадок евакуації;
- консолідувати сили громадських організаторів;
- та закликали бізнес — не залишати область.
Далі пропонуємо пригадати цитати, як очільники області та Чернігова відповідали на запитання журналістів щодо безпекової ситуації на Чернігівщині:
"Це точно не пов'язано з загрозою нападу", — В'ячеслав Чаус
Станом на 15 лютого 2022 року рівень розгортання підрозділів на Чернігівщині був вище нормативного. Про це зазначав В'ячеслав Чаус — на той час голова Чернігівської ОДА. За його словами, позачергову сесію облради в той день скликали, щоб пришвидшити цей процес.
"Це дозволить розширити якомога швидше територіальну оборону, ну, в тому числі і знизити паніку, яка є серед населення. Це точно не пов'язано з загрозою нападу. Тому що я бачу такі ризики, але я ж можу й особисто коментувати: на сьогодні, особисто я розцінюю такі ризики, як мінімальні", — коментував Чаус.
В’ячеслав Чаус. ФОТО: Суспільне Чернігів
"Ситуація в області стабільна, керована", — Олена Дмитренко
Своєю чергою голова Чернігівської обласної ради Олена Дмитренко тоді ж зазначала:
"Ми заслухали представників силових структур, прикордонників і впевнились в тому, що ситуація в області стабільна, керована і нормальна".
Олена Дмитренко. Суспільне Чернігів
"Повномасштабне вторгнення Росії в Україну – малоймовірне. Ракетні обстріли — це лише страшилки", — Владислав Атрошенко
Також 15 лютого 2022 року на нараді у Чернігівській міській раді Владислав Атрошенко, який на той час був міським головою, сказав: лише на 10% він припускає, що військові дії можливі.
"Збройні сили Російської Федерації згідно з указом Путіна 2018 року складають 1 мільйон 902 тисячі особового складу. За тими даними, які є наразі, біля України – 120-130 тисяч військових російських. Тим більше вони розтягнуті на сотні кілометрів вздовж кордону. Цієї чисельності, очевидно, недостатньо, для військових дій".
Владислав Атрошенко. Суспільне Чернігів
На думку Атрошенка, яку він тоді озвучив, всі "страшилки" з ракетними обстрілами – це всього лише "страшилки".
"Зараз стосовно нас застосовують гібридну інформаційну війну – залякування населення".
Також Атрошенко уточнив, чому, на його думку, вірогідність вторгнення на сьогодні 10%:
"Зайти в Україну – невелике військове питання. Стримувальні фактори інші. Стоїть будинок, можна вибити двері ногою в будь-яку квартиру та зайти, але очевидно, що увечері прийдуть господарі з роботи. Що робить? Аналогічна ситуація. Знищити все населення? Населення готове чинити опір. Тому вірогідність лишаю в межах 10%".
18 лютого 2022-го: ревізія укриттів та депутати на стрільбищі
Вже через три дні після вище сказаного Владислав Атрошенко дав доручення керівникам комунальних підприємств прибрати сміття, побілити й привести до ладу сходинки в бомбосховищах у Чернігові. За даними, що були вказані на сайті міської ради, таких бомбосховищ у місті 15. Ще — близько 900 укриттів у підвалах багатоповерхівок.
Одне з бомбосховищ, про які тоді йшлося, — у пологовому будинку Чернігова.
В таких бомбосховищах, призначених для тривалого перебування людей, у Чернігові зможуть знайти прихисток лише 3% містян, тому на випадок чого Владислав Атрошенко радив про них забути.
Тим часом на стрільбищі у Чернігові міський голова та депутати тренувалися стріляти.
У Чернігові чиновники зібралися на стрільби, 18 лютого 2022 року. Суспільне Чернігів
Стріляли з автомата Калашникова та пістолета Макарова. За словами Віталія Хрустицького (на той час був начальником КП "Муніципальна варта"), організували такі стрільби, аби депутати показали приклад для містян.
На таке навчання запросили 42 депутати з усіх фракцій, прийшли ж близько 10 з фракції "Рідний Дім" та Владислав Атрошенко.
Як це було — можна переглянути у сюжеті:
Про систему оповіщення
Слід додати і те, що 17 лютого 2022 року на засіданні виконкому Чернігівської міськради розглянули проєкт програми на 2022-2025 роки, що передбачав витратити понад 7 мільйонів гривень на створення автоматизованої системи централізованого оповіщення. На найближчій сесії депутати мали б проголосувати за це.
В той же час на 22 лютого була запланована перевірка системи оповіщення по області. Про це повідомляла пресслужба Чернігівської ОДА. Проте в зазначений день, згідно з рішенням керівництва області, перевірку перенесли "на невизначений термін".
"Перевірку скасовано. На сході країни дуже серйозна ситуація, російські війська вторглися на нашу територію. Тому ухвалено рішення скасувати перевірку, аби не викликати у людей паніку", — коментував Суспільному Сергій Болдирев.
22 лютого 2022-го: "Менше ілюзій в людей лишається, що таке Росія і хто такий Путін"
22 лютого 2022 року події, пов'язані з визнанням Росією незалежності терористичних формувань ОРДЛО, тодішній міський голова Чернігова Владислав Атрошенко на розширеній нараді у міськраді прокоментував так: "В разі потреби, вийду захищати свою країну зі зброєю в руках".
"У мене іншого паспорту немає, Україна — моя країна. Тому, якщо буде потрібно захищати її зі зброєю — я буду це робити. Я вірю в Україну!" — зазначив тоді Атрошенко.
В питанні тероборони Атрошенко наголосив, що в нього нема повноважень проявляти якусь ініціативу, адже "є діюче законодавство, яке не дає площини для будь-яких ініціатив для мене, як для міського голови". Однак зауважив:
"Все, що ми можемо робити на сьогоднішній день — буде зроблено. Чи проявляти якусь ініціативу? Вона буде протиправною з мого боку, але вона буде".
Та зазначив, що навіть в таких умовах він бачить і позитив:
"Місто працює в сталому режимі. Для керівників — ця ситуація додає лише додаткову відповідальність до ваших службових обов'язків. Транслювати спокій в колективах. Вони мають працювати злагоджено. Але ця ситуація має й позитивний бік: менше ілюзій в людей лишається, що таке Росія і хто такий Путін. В Росії своя імперська правда. Іншої Росії не буде. Її поведінка агресивна. І жодних ілюзій в цьому плані вже не буде. Наші партнери, у нас не має бути жодної ілюзії, всі мають з України свій зиск… Я вважаю, як це не болісно, але в цьому є позитив: в них своя правда, в Росії своя, в США своя. Нам залишається знайти свою. Не слугувати комусь, а слугувати Україні. Розвивати Україну. Абсолютно бездарно позбулися ядерної зброї, свого суверенітету… Але це позитив, який нарешті повинен слугувати українцям: вдумливо голосувати на виборах холодною головою, ані серцем. Одні б..ді слугують Росії, а інші — нашим друзям! Ось, коли ми будемо слугувати Україні — все буде добре", — підсумував тоді Атрошенко.
А от військовий оглядач Михайло Жирохов про можливі подальші кроки Путіна говорив так:
"У цих умовах Україні залишається лише одне – зміцнювати свої Збройні Сили, закуповувати нове сучасне озброєння, розвивати територіальну оборону і як би це не звучало сумно – готуватися до війни. Судячи з усього, політичного рішення, яке б задовольнило Кремль, просто не існує у природі. Як показало звернення Путіна до нації, Росію влаштує лише повний військовий розгром України з подальшим поверненням території до складу СРСР-2.0, який нині називається Союзна Держава".
Михайло Жирохов. ФОТО: Суспільне Чернігів
"Дзеркальна" дата — поза подій в країні
Попри події, описані вище, у "дзеркальну" дату — 22 лютого 2022 року — у Чернігові побралися 15 пар. Таку кількість бажаючих одружитись начальниця Чернігівського міського РАЦСу Людмила Савенко назвала не рекордою.
Загалом у "весільні дні", п’ятницю та суботу, одружуються понад 20 пар, розповідала вона. Але, враховуючи, що у 2022 році 22 лютого припадало на вівторок, 11 шлюбів у РАЦСі, і ще чотири у міському Палаці культури в рамках програми "Шлюб за добу" — це немало.
Чому молодята вирішили обрати "дзеркальну" дату та які у них були плани за два дні до повномасштабної війни – подробиці у сюжеті:
Про бажання, яке так і не здійснилося
"Головне, щоб не було війни. Таке побажання на свій сторічний ювілей загадала Ганна Тищенко з Жадового, що на Семенівщині. Друга світова забрала у неї коханого чоловіка та батька. Теперішні новини про повномасштабне вторгнення Росії змушують її знову переживати минуле і боятися за життя рідних". Ці рядки були написані якраз за півтора тижня до повномасштабного вторгнення.
Як розповів Суспільному староста села Жадове Сергій Помозок, нині Ганна Тищенко вже покійна. Під час повномасштабної війни її забрала до себе дочка у Семенівку, для жінки — це була друга війна у її житті.
Історія довгожительки залишилась у сюжеті Суспільного:
23 лютого 2022-го: "Надзвичайний стан — це не воєнний стан"
23 лютого 2022 року, після того, як Рада національної безпеки і оборони погодила введення режиму надзвичайного стану по всій країні, окрім Донецької і Луганської областей, голова Чернігівської ОДА В’ячеслав Чаус під час брифінгу в ОДА пояснював:
"Надзвичайний стан — це не воєнний стан. Ми вводимо певні обмеження, але не на всій території України одночасно. А їх режим введення буде регулюватися обстановкою. На сьогодні ситуація в Чернігові та області контрольована. Найголовніше – введення надзвичайного стану на сьогодні не означає введення комендантської години. Вона може бути введена окремим рішенням. Але нині ситуація – спокійна", – сказав тоді В’ячеслав Чаус.
А вже менш ніж за добу — у напрямку Чернігова рухалися колони ворожої техніки…
Читати ще
Читати ще 12 років за ґратами: у Чернігові заочно засудили російського командира, який ув’язнив двох цивільних у Золотинці
Читати ще Довічне для «Закона»: двох військових РФ заочно засудили за викрадення та розстріл братів з Чернігівщини
