За інформацією: Суспільне Чернігів.
ФОТО: Суспільне Чернігів
Команда Суспільне Чернігів щороку робить для вас підсумкові матеріали про різні сферам життя: політику, освіту, спорту, культуру… Після 24 лютого усі вони зазнали змін. Тож ми подивилися на них "очима війни" та покажемо вам, як збройна агресія РФ змінила наше життя. В усіх сферах. На черзі – медицина.
Численні осколкові та вогнепальні поранення, політравми, з якими раніше медикам на Чернігівщині не доводилося стикатися, операції під налобними ліхтариками в умовах відсутності електроенергії, проблеми з постачанням медикаментів в окуповані та заблоковані населені пункти, облаштування бомбосховищ та укриттів. 2022-й – рік викликів та випробувань для лікарів. Як пройшли цей шлях: скільки медзакладів в області зазнали руйнувань, про роботу під обстрілами під час облоги, про втрати серед колег. Про це все та багато іншого читайте далі в нашому підсумковому матеріалі.
Скільки медзакладів зазнали пошкоджень та відбудова
Як розповіла Суспільному в.о. заступника начальника управління охорони здоров’я Чернігівської обласної державної адміністрації Яна Драганюк, загалом в області під час активних бойових пошкоджень зазнали 28 медичних закладів, ще 6 об’єктів медичних установ зруйновані та не підлягають відновленню, з них:
- 10 обласних закладів (18 об'єктів),
- 5 лікарень міського, районного рівнів (8 об'єктів),
- 1 пологовий будинок (два об'єкти),
- 10 центрів Первинної медико-санітарної допомоги (34 об'єкти),
- 1 стоматологічна поліклініка,
- 1 медичний коледж (два об'єкти).
У Чернігові у різній мірі постраждали майже всі медзаклади. Найбільших руйнувань зазнали заклади обласного рівня – центр соціально значущих та небезпечних хвороб, міська дитяча стоматологічна поліклініка, а також центр надання допомоги кардіологічним хворим, центр для постраждалих від наслідків аварії на ЧАЕС при Чернігівській обласній лікарні. А також Чернігівська районна лікарня потрапила під масований обстріл.
Зруйнований діагностичний центр у Чернігові. ФОТО: Суспільне Чернігів
У міській лікарні №3 Чернігова пошкоджений рентгенодіагностичний блок, постраждало дороговартісне обладнання – апарат для виконання томографії.
Також у різних медичних закладах Чернігівщини пошкоджено 24 санітарні автомобілі.
Загальна площа руйнувань будівель становить – 74 491 квадратних метрів.
Як повідомляв раніше керівник управління охорони здоров’я обласної військової адміністрації Андрій Лінник, на відновлення пошкоджених і зруйнованих під час активних бойових дій медичних закладів Чернігівщини потрібно, за попередніми підрахунками, два мільярди гривень, у тому числі 600 мільйонів гривень на придбання нового обладнання і ремонти.
Наразі в 11 медзакладах активно проводяться ремонтні роботи. Серед них – Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня.
Відновлювальні роботи завершились в 13 закладах охорони здоров’я.
Серед них: обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф та Чернігівська обласна дитяча лікарня.
До ремонтів долучилися міжнародні організації, спонсори та благодійники.
Крім того, для медзакладів області придбали 241 генератор та 14 буржуйок.
Як працювали медзаклади у період активних бойових дій
В період активних бойових дій лікарні у Чернігові працювали.
Гендиректор Чернігівської міської лікарні №2 Владислав Кухар розповів, перші поранені у лікарні з’явилися майже одразу після повномасштабного наступу росіян.
Владислав Кухар. ФОТО: Єлизавета Серватинська / Суспільне“Медперсонал швидко зорієнтувався, але найбільші проблеми почалися, коли пропало світло, вода, тепло, зник зв’язок. Люди почали виїжджати з міста, в тому числі і медичні працівники, зокрема й ті, хто працював у стаціонарі. Деякі зникали просто без попередження. Це була одна з найболючіших проблем. У кожного своя історія, ситуація, я нікого не засуджую. Натомість війна розкрила багатьох колег, які залишилися, зціпили зуби і весь складний час виконували роботу. Зрештою працювали ми половиною колективу, половина виїхала”.
Медицина залежна від електроенергії. Без неї, наприклад, неможливо проводити стерилізацію, бо не працюють автоклави. Владислав Кухар каже: коли зникла електроенергія, працювали на генераторах. Вночі, коли були обстріли, — з налобними ліхтариками.
“Коли зникло тепло, то лягали спати в шапках, у взутті. Пацієнтів накривали двома-трьома ковдрами. Якщо вдавалося нагріти трохи води в чайниках, гріли людей пляшками з теплою водою. Ми тепер усі маємо досвід виживання і роботи в надскладних умовах. Спочатку було важко адаптуватися. Далі легше не стало, але стало зрозуміліше: як працювати, як себе поводити. У якийсь момент я помітив, що персонал нервує через відсутність зв’язку, ніхто не розуміє, куди "прилетіло", що сталося й де. Тому я дозволив забрати усім в лікарню сім’ї. Коти, собаки, папуги, "Ноїв ковчег": кого тут у нас тільки не жило. Але це було правильне рішення. Так, я не був впевнений, що тут безпечніше, але вони були разом. Це давало змогу медперсоналу працювати спокійно. Моя родина також жила в лікарні: дружина, дві доньки і кішка”.
Члени сімей медиків приносили воду, мили підлоги, готували на польовій кухні. Допомагали, хто чим міг, розповідає Кухар. Жили в кабінетах поліклініки, яка не працювала.
Лікарню обстріляли 17 березня.
“Гарний весняний день, сонячний, пташки співали, і — "прилетіло". Влучили у травмпункт. Повилітали майже всі вікна. Коридори наповнилися густим білим димом від штукатурки. У той час працювали дві операційні. Обидві бригади завершили операції, перевели пацієнтів в безпечне місце і тільки після того спустилися у підвал. Двоє лікарів з пораненнями, неважкими, але постраждали. Без вікон стало ще гірше. Денний і нічний холод постійний. Ми забивали дірки, чим могли: фанерами, дошками. Але впоралися, витримали”.
Посічена снарядами будівля Чернігівської міської лікарні №2. ФОТО: Суспільне Чернігів
Як рятували людей з розбомблених багатоповерхівок, розповіла фельдшерка пункту охорони здоров’я в Головному управлінні ДСНС в області Ірина Дерев’янко.
Скільки виїздів було за весь час і скільком людям допомогла – Ірина й не порахує. Зазвичай, на одному виклику надавала допомогу 3-4 людям. Найбільша кількість поранених була на вулиці Чорновола після авіаударів. Це найскладніший виклик за весь час.
На сьомому поверсі будинку під завалами були люди. Дістатися до них можна було тільки пожежною драбиною. Ірина, попри страх висоти, із 9-кілограмовою сумкою, що тягнула донизу, полізла туди.
"Стіна просто привалила людей. Ми побачили три тіла. Дві жінки були в тяжкому стані, але живі, третя жінка вже була мертвою. Ми почали надавати їм допомогу, а коли надали, почали їх спускати по пожежній драбині. Коли ми спустили одну жінку, підійшли до другої жінки, але вона вже померла. Коли ми надавали допомогу, вона ще трішки рухала ногами і навіть хотіла щось сказати", – згадує Ірина.
Будинок на Чорновола після авіаудару. ФОТО: Суспільне Чернігів
Зазвичай, каже фельдшерка, в неї не було страху на виїздах, але в тому будинку стало лячно.
"Коли ми стояли і чекали на другу евакуацію жінки, побачили, що літак повернувся і почав робити круги, обліт. Потім почала сусідня кімната просто руйнуватися. Ми побачили, як стеля просто падає вниз".
Рятувальники спустилися і надавали допомогу пораненим вже внизу, разом із лікарями "швидких" та "Червоного Хреста". Ірина згадує: хотілося врятувати всіх.
Про втрати серед медиків
За період активних бойових дій у Чернігові загинули вісім медичних працівників.
- Лікар-хірург Чернігівського центру сучасної онкології Євген Луценко. Загинув дорогою додому.
- Лікар-стоматолог Чернігівської стоматполіклініки Володимир Палуб. Його автомобіль підірвався на міні 6 березня, коли чоловік повертався від батьків з Количівки.
- Фельдшер виїзної бригади швидкої допомоги Юлія Кравчук. Авто підірвалося на міні.
- Водій виїзної бригади швидкої допомоги Сергій Капша. Отимав травми несумісні із життям внаслідок вибуху невідомого предмету.
- Фельдшер виїзної бригади швидкої допомоги Павло Борздий. Загинув під час виконання службових обов’язків на полі бою.
- Медична сестра Чернігівської психоневрологічної лікарні Ольга Плотнікова. Загинула вдома, 15 березня, під час мінометного обстрілу росіянами села Буди.
- Молодша медична сестра Чернігівської міської лікарні №2 Ганна Щур. Загинула 17 березня під час артилерійського обстрілу закладу.
- Водій автотранспортних засобів Дорогинської сільської лікарської амбулаторії Володимир Пабат. Загинув 1 квітня. Службове авто підірвалося на вибуховому пристрої.
Про роботу мобільних бригад та пересувних амбулаторій
В області з червня розпочали свою роботу чотири мобільні бригади. Одна з них — дитяча. Працюють вони у селах Чернігівського, Корюківського та Прилуцького районів.
У складі бригад працюють 30 фахівців. Вони надають первинні медичні послуги пацієнтам, які не можуть фізично відвідати сімейного лікаря через пошкоджену інфраструктуру та порушену логістику.
Лікарі та медсестри під час виїздів проводять огляд пацієнтів, вимірюють артеріальний тиск, визначають рівень глюкози в крові, проводять пульсоксиметрію. За потреби, дають необхідні ліки, аби покращити стан пацієнтів, щоб пацієнт мав можливість подолати критичний стан здоров’я та після звернутись до свого сімейного лікаря для подальшого обстеження.
За період їх роботи, з червня, мобільні бригади здійснили понад 250 виїздів, під час яких відвідали близько 220 населених пунктів (в одну і ту ж громаду їздили декілька разів, — ред.). За цей період фахівці оглянули близько восьми тисяч пацієнтів. З них майже дві з половиною тисячі — це діти від 0 до 18 років.
Даний проєкт в Чернігівській області реалізовується спільно з Товариством Червоного Хреста України.
Щодо мобільних амбулаторій, то два такі медичні кабінети на колесах, встановили у липні 2022 року на місці зруйнованих лікувальних закладів у постраждалих селах Количівка та Киїнка.
Мобільна амбулаторія. ФОТО: Чернігівська ОВА
За період їх роботи, провели понад 540 обстежень. Наразі пересувні амбулаторії більше не працюють.
Як отримують медичну допомогу люди, які проживають в прикордонні
Попри постійні обстріли прикордонних громад, місцеві медзаклади працюють в штатному режимі. Йдеться про стаціонарне лікування і про надання медико-санітарної допомоги. В селах, які безпосередньо потерпають від обстрілів, ФАПів нема, однак і люди звідти вже відселяються. З нового року на ці території будуть вже виїжджати мобільні бригади.
Снаряд в одному з дворів Сеньківки. ФОТО: Суспільне Чернігів
“Питань щодо тих територій особливо не виникає. Всі працюють злагоджено, як і стаціонарна лікарня, так і швидка допомога. Якщо є питання транспортування або перевезення”, — розповіла Яна Драганюк.
Забезпеченість кадрами медзакладів
На сьогодні на Чернігівщині працює 3150 лікарів, 7790 середніх працівників та 29 спеціалістів з вищою немедичною освітою.
Показник укомплектованості посад становить 72% лікарів, а середнього медичного персоналу — 93%.
В порівнянні з попереднім періодом 2021 року загальна кількість лікарів в області зменшилась на 125 осіб, середніх медичних працівників – на 438 осіб.
“Дефіцит” спеціальностей: сімейні лікарі, анестезіологи, хірурги.
Через те, що не вистачає сімейних лікарів, 26 лікарських амбулаторій в області не укомплектовані жодним лікарем.
“Ця проблематика спостерігалася ще до війни. Адже фахівці виїжджають з сільської місцевості. Всі бажають першочергово працювати в місті”, — розповіла Яна Драганюк.
Станом на кінець грудня 2022 року в області працює 581 фельдшерсько-акушерський пункт, у 2021 їх було 590. Тобто протягом року в області закрили 11 ФАПів.
Які захворювання були в "топі" протягом року
На Чернігівщині 11 місяців 2022 року до лікарів звернулися 147 100 жителів області, які захворіли на інфекційні хвороби. Це на 21% менше, ніж за такий же період 2021 року.
Йдеться про зниження захворюваності на грип, ГРВІ, СOVID-19, гострі кишкові інфекції, вірусний гепатит А, педикульоз, гонорею, коросту, епідемічний паротит.
Водночас збільшилась кількість хворих на: сальмонельоз, туберкульоз органів дихання, хворобу Лайма, лептоспіроз, вірусний гепатит В, хронічні вірусні гепатитити В та С, сифіліс, менінгококову інфекцію.
Зокрема, в 2022 році на туберкульоз захворіли 285 людей, що на 14% більше, ніж за аналогічний період 2021 року. Щодо дітей, то в минулому році цю хворобу діагностували у 20 пацієнтів, що в 5 разів перевищує показники 2021 року. Тоді туберкульоз виявили у чотирьох дітей.
Щодо хвороби Лайма, то її в 2022 році діагностували у 155 жителів області. Це на 117 більше, ніж в 2021 році. Тоді було 38 хворих.
Що стосується захворюваності на ботулізм, то у 2022 році інфікувалися шість людей (троє з Чернігова, троє з Чернігівського району й одна людина з Прилуччини). 54-річний чоловік помер.
Ситуація з коронавірусом
З початком повномасштабного російського вторгнення рівень захворюваності на коронавірус в області знизився. Однак це пов’язано з тим, що зменшилося діагностування.
Збільшення хворих почалося з вересня. Тоді, й діагностування збільшилося, водночас зросла й кількість стаціонарних хворих. В порівнянні з вереснем 2021, 2020 та 2019 року — піку в цей період не відбулося.
“На госпіталізації перебувало до 200 пацієнтів. Ця цифра постійно коливалася. І так було десь місяць-два аж до листопада. Тоді все пішло на спад”.
На кінець грудня на стаціонарному лікуванні в медзакладах області перебували 46 хворих, з них 25 — на кисневій підтримці.
Загалом в області за 2022 рік на коронавірус захворіли близько 137 тисяч людей, з них 133 тисячі одужали, 3435 — померли. Більшість померлих, це люди поважного віку 75+, які мали супутні захворювання.
Пік захворюваності на грип та коронавірус на Чернігівщині лікарі очікують в середині січня та на початку лютого.
