Кожен десятий мільйонер світу досяг свого статусу, працюючи у сфері ІТ, підрахували в найавторитетнішому економічному виданні світу Forbes. Спокусливо, чи не так?
Тож молодь нині активно рветься в когорту айтішників. Лише в університеті «Чернігівська політехніка» наразі профільний фах здобувають близько 600 студентів на спеціальностях «інженерія програмного забезпечення», «комп’ютерна інженерія» та «кібербезпека». Є й ті, хто змінив свою професію на користь ІТ.
Утім чи все так безхмарно в цифровому світі? Про плюси та мінуси галузі відверто розповіли представники чернігівського ІТ-кластеру.
Не за один день
Перекваліфікація – справа не одного дня, але воно того варте. Розробник у компанії Valtech Олег Гончар тривалий час займався цікавою і досить прибутковою справою – організовував свята. Однак, маючи за плечима фах викладача інформатики та усвідомивши, що ІТ-галузь для нього перспективніша, вирішив змінити роботу.
– Навіть з доволі непоганою базою, аби влаштуватися на нову роботу, мені знадобилося близько півтора року. Адже на той час мав родину і підтягувати свої знання доводилося, коли всі сплять, – каже Олег. – Рішення перейти в ІТ виправдало себе на сто відсотків. Особливо це відчутно в період карантину. Адже працювати можна дистанційно, а от з організацією свят була би біда.
Олег зауважує, що серед його колег є колишні електрики, кухарі, будівельники, військові. Головне в цій справі – бажання і хороша англійська мова.
Увійти у сферу ІТ досить складно. І це не лише тому, що робота не з легких. Зазвичай у хороших компаніях дуже низький відсоток плинності кадрів: команди злагоджені і працюють «на довгих дистанціях». Однак тут теж є можливість маневру: хороші кадри завжди потрібні та і фріланс ніхто не відміняв.
– Наразі є чимало платформ, де можна спробувати себе в реальній справі, ще будучи студентом. Фріланс під час навчання дасть якийсь заробіток, досвід, а також оті чарівні рядки про практичні навички в резюме, – наголошує PM Snov.io Денис Калініченко, який свого часу теж не гребував можливістю реалізації в такому форматі.
Варто бути пильним до здоров’я
Робочий час у сфері ІТ може трохи не вписуватися у звичний режим: інколи треба попрацювати понаднормово, інколи, навпаки, можна менше; бува у вихідний, або пізно ввечері, якщо партнер знаходиться на іншому боці земної кулі.
ІТ – досить динамічна галузь. Постійні тренінги, вебінари, конференції – як частина життя. Однак усе це дає шанс отримати нові професійні можливості чи просто подорожувати світом.
Звісно, такий ритм вимагає пильності до свого фізичного та морального стану. Тож ще одне завдання: не допустити професійного вигорання. Цікаво, що часто вирішувати цю проблему допомагають у самій же команді, а деякі компанії навіть оплачують сеанси психолога.
– Я кілька років тому стикалася з вигоранням і знаю, що навіть улюблена робота може перестати приносити задоволення і стати причиною вигорання, якщо ігнорувати свої потреби. У житті обов’язково має залишатися місце для сім’ї, спорту, зустрічей з друзями чи будь-яких інших важливих для вас сфер. Краще, якщо робота по можливості має окреслені часові рамки. Я рада, що зараз працюю в компанії, яка дбає про життєвий баланс своїх працівників, – зазначає керівниця відділу маркетингу компанії AgileVision Ірина Трощинська.
– Також важливий здоровий мікроклімат у команді, оскільки токсична атмосфера чи неспівпадіння в цінностях з керівником також можуть бути причинами вигорання, – додає вона.
Щоб проблеми з опорно-руховим апаратом та зором не стали «бонусом» до улюбленої роботи, потрібно слідкувати за станом здоров’я та бути фізично активним.
– Серед найчастіших скарг офісних працівників – біль у спині та очах, зайва вага, мігрень. До цього призводить малорухливий спосіб життя, тривале знаходження в одній позі, стреси, перепади температури (якщо барахлить кондиціонер). Помічено, що найбільше страждає правий бік спини», – коментує фізичний терапевт Анфіса Уривкова.
Спеціалістка радить робити перерви в роботі, систематично займатися спортом, відвідувати масажиста та обов’язково обзавестися зручним робочим кріслом.
До слова, в офісах ІТ-компаній зазвичай є такий собі спортивний куточок, регулярно влаштовуються вилазки на змагання, частково оплачуються абонементи в спортклуб. Практикують навіть масову вакцинацію для створення колективного імунітету та економії на лікарняних і втратах робочого часу.
Наприклад, співробітники SendPulse в Чернігові мають обов’язкову медичну страховку. Також компанія практикує колективні щеплення від грипу.
Усі рівні, але молоді більше
Не має у сфері ІТ й обмежень за віком. Утім працівники старші 50 – скоріше виняток, ніж правило. Загалом середній вік чернігівського айтішника – 30–32 роки.
Дискримінація за статтю – теж не про ІТ. У компаніях, що входять до чернігівського ІТ-кластеру, задіяна майже однакова кількість представників обох статей.
І про гроші
Найчастіше мотивацією майбутніх айтішників є саме зарплата. Утім не кожен готовий «допрацюватися» до бажаної суми.
ІТ – це саме та сфера, де рівень заробленого пропорційний якості та кількості зробленого, а також репутації та досвіду.
– Не варто сподіватися на швидкий заробіток. У компаніях є градація, зокрема, за рівнем задіяності в проєкті та інші критерії, – каже PM Snov.io Денис Калініченко. – Я свого часу починав з 120 доларів (на той час – українська «мінімалка». – Прим. ред.). Однак зарплата в кілька тисяч доларів в ІТ-компаніях Чернігова теж є.
тижневик "Семь дней"
