2 жовтня 2025 року відбувся черговий обмін полоненими між Україною та Росією. Додому повернулися 205 людей, серед яких 20 цивільних українців, незаконно затриманих росіянами у перші місяці повномасштабного вторгнення. Один із них — Андрій Гарасименко, колишній атовець із Чернігівщини. Чоловіка утримували в полоні три з половиною роки. За цей час він пройшов щонайменше через п’ять різних місць утримання.
Андрій Гарасименко разом з родиною мешкав у селі Новоукраїнське на Чернігівщині. Раніше він служив у Державній прикордонній службі України та брав участь в АТО у 2016–2017 роках. З 2018 року чоловік вів цивільне життя й працював майстром, виховував двох доньок. 25 березня 2022 року його викрали російські військові.
Напередодні повномасштабного вторгнення Андрій отримав повістку й наступного дня, 24 лютого, вирушив до місцевого ТЦК. Однак через хворобу нирок його не взяли до війська. Того ж дня чоловік поїхав до лікарні в Чернігові. Андрію призначили операцію через камені в нирках на 25 лютого, однак почалася окупація і доїхати до Чернігова стало неможливо. Майже весь місяць родина ховалася у погребі, адже неподалік тривали бої за Чернігів і лунали вибухи снарядів.
У день викрадення Андрія, 25 березня, родина перебувала в лазні, що стояла окремо від основного будинку. Дружина Наталія Гарасименко пригадує, що того дня до них приїхала її мати провідати онуку, родина зібралася за столом обідати. Та раптом почули гул та стукіт ніг. Двері відчинилися, до приміщення зайшли озброєні люди у формі. Один із них повідомив по рації: «Тут сім’я».
«Наказали всім вийти. Людей було багато, навколо ставка все було оточено. Під двором теж техніка. Вони почали бігати по двору», — розповідала Наталія в інтерв’ю МІПЛ.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Іще одного воїна з Чернігівщини вдалося повернути з полону
За словами Наталії, усе виглядало так, ніби вони приїхали затримувати якогось відомого терориста чи воєначальника. Родину розділили та почали допитувати. Допит тривав близько години, водночас росіяни обшукали будинок: забрали телефони, планшет, системний блок від комп’ютера, флешки, ліхтарики та роутер. А тоді поїхали, забравши з собою Андрія.
Спершу Андрія утримували в селі Вишневе. Основними місцями утримання там були підвал школи в центрі села та місцевий завод. Згодом його слід на певний час зник.
Перші свідчення про місцеперебування Андрія родина отримала у травні 2022 року від його колишнього співкамерника в СІЗО № 1 Курська. Чоловік розповів, що на початку квітня того ж року, після проходження фільтраційних таборів під Курськом, до його камери зайшов Гарасименко. Він був сильно побитий.
У липні 2022 року родина отримала офіційне підтвердження, що Андрій перебуває в полоні. Після цього настала тривала пауза й родина не отримувала жодних звісток про чоловіка.
Наприкінці грудня з полону повернувся чоловік, який розповів, що бачив Гарасименка в Тульській виправній колонії № 1 у місті Донськой. Згодом це підтвердив ще один свідок. Через деякий час стало відомо, що Гарасименка перевели до колонії «Поляна» в Республіці Мордовія.
–
Джерело: МІПЛ
