16 small white piggy banks placed randomly on green surface, high angle of view
З нового року українців чекає низка нововведень у економічній сфері.
Мінімальна зарплата
1 січня набуває чинності закон про держбюджет на 2023 рік. Кошторис із запланованим доходом 1,3 трлн грн не передбачає підвищення мінімальної зарплати. Весь рік вона залишатиметься на рівні грудня 2022 року – 6 700 грн на місяць або 40,46 грн у погодинному розмірі (застосовується з 1 жовтня).
Розмір прожиткового мінімуму теж не зміниться: 2 684 грн – для працездатних, 2 272 грн – для дітей віком до шести років, для дітей 6-18 років – 2 833 грн, для осіб, які втратили працездатність, – 2 093 грн. Загальний показник – 2 589 грн.
Податки для ФОПів
Ліміти доходу для ФОПів розраховуються від розміру мінімальної зарплати. Отже, з 1 січня діятимуть такі річні ліміти: перша група – 1 118 900 грн (167 мінімальних зарплат), друга група – 5 587 800 грн (834 мінімальні зарплати), третя група (3% та 5%) – 7 818 900 грн (1 167 мінімальних зарплат).
Дотримуватися ліміту річного доходу для ФОПа важливо, оскільки це одна з умов роботи за спрощеною системою оподаткування. При порушенні лімітів підприємців можуть перевести на загальну систему з більшими податками.
ФОПи першої групи сплачують єдиний податок у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для працездатних, другої групи – 20% від мінімальної зарплати. Фактичні ставки встановлює місцева влада, проте вони не можуть перевищувати максимальні в Україні.
Для ФОПів третьої групи ставки незмінні: 5% – для неплатників ПДВ, 3% – для платників ПДВ. На час дії воєнного стану діє пільгова ставка 2% (неплатники ПДВ), але у Верховній Раді обговорюють її скасування із середини 2023 року.
Від розміру мінімальної зарплати залежить і розмір єдиного соціального внеску. Ставка ЄСВ становить 22%. Оскільки мінімальна зарплата встановлюється на рік, то граничні розміри ЄСВ діятимуть весь 2023 рік: мінімальний за місяць – 1 474 грн, максимальний (15 мінімальних зарплат) – 22,11 тис грн на місяць.
При цьому ЄСВ за себе можуть не платити такі ФОПи: пенсіонери та особи з інвалідністю, які отримують виплати; самозайняті (нотаріуси, адвокати) без доходу; усі ФОПи та самозайняті, за яких ЄСВ сплачує роботодавець.
Також на час воєнного стану діє добровільна сплата єдиного податку для першої та другої груп з 1 квітня 2022 року до кінця дії воєнного стану і ЄСВ за себе з 1 березня 2022 року до кінця воєнного стану та рік після його закінчення.
Тарифи на газ та електроенергію
Уряд заявив, що тарифи на комунальні послуги взимку не мінятиме. У липні Кабмін продовжив дію фіксованої ціни на газ для виробників тепла (7,4 грн за куб м) до 31 травня 2023 року. Незмінна ціна на газ дасть змогу місцевій владі не підвищувати тарифи на тепло та гаряче водопостачання.
Схожа ситуація і з електроенергією. Згідно з постановою уряду, до 31 березня 2023 року ціна для побутових споживачів становитиме 1,44 грн за кВт-год за споживання до 250 кВт-год на місяць та 1,68 грн за кВт-год – понад 250 кВт-год.
Зміняться тарифи на електроенергію для бізнесу. Голова «Укренерго» Володимир Кудрицький наголосив, що на кілька копійок підвищиться тариф на транспортування. Це 1,3-1,5% вартості електроенергії для бізнесу.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чи зміниться з 1 січня розмір «мінімалки»
«Кінцева ціна для більшості підприємств становить 5-6 гривень за кіловат-годину. У цю ціну входять ціна виробленої електроенергії, тариф на розподіл електроенергії мережами обленерго і тариф «Укренерго», тобто тариф на передавання магістральними мережами», – розповів Кудрицький.
Тариф «Укренерго» становить менш ніж 10% від вартості струму для бізнесу.
«Наразі в останніх обґрунтуваннях регулятора і в проєкті вивішеного на сайті регулятора рішення йдеться про підвищення тарифу на транспортування магістральними мережами на кілька копійок. Це становить 1,3-1,5% вартості електроенергії для бізнесу», – запевнив голова «Укренерго».
21 грудня комісія з тарифів (НКРЕКП) мінімально скоригувала складові ціни на електроенергію для бізнесу. Середнє зростання вартості електроенергії для кінцевих непобутових споживачів близько становить 15 коп за кВт-год, а для промислових енергоємних споживачів – близько 4 коп за кВт-год.
Тарифи на воду зростуть, але не всюди
Нацкомісія з тарифів (НКРЕКП) 27 грудня затвердила підвищення тарифів на водопостачання на 10-30% залежно від регіону на наступні пів року.
У регуляторі пояснили підвищення тарифів збільшенням обсягів реалізації, видатків на оплату праці, збільшенням амортизації та подорожчанням електроенергії.
У травні 2023 року розгляне матеріали щодо коригування тарифів з урахуванням актуалізованих даних, уточнив голова НКРЕКП Костянтин Ущаповський.
Таким чином, тарифи Київводоканалу зростуть із 30,38 грн за кубометр до 38,1 грн (з урахуванням ПДВ). Житомирводоканалу – з 37,5 грн за кубометр до 50,4 грн, Чернівціводоканалу – з 27,9 грн за кубометр до 29,5 грн, Львівводоканалу – з 25,88 грн за кубометр до 27,9 грн, Хмельницькводоканалу – з 27,4 грн за кубометр до 31,7 грн.
При цьому тарифи на воду в Харківській, Миколаївській та Херсонській областях, що постраждали внаслідок бойових дій, піднімати не будуть.
Пенсії та індексація
Мінімальна пенсія з 1 грудня зросла на 66 грн до 2 093 грн, максимальна – на 660 грн до 20 930 грн.Індексація пенсій у 2023 році планується, запевнила міністр соціальної політики Оксана Жолнович. За словами її заступника Віталія Музиченка, березнева індексація становитиме 5,4%.
У 2023 році оформити вихід на пенсію за віком у 60 років зможуть українці зі стажем 30 років, у 63 роки – зі стажем 20 років, у 65 років – 15 років.
Українцям, які мають стаж менше 15 років, пенсії не нараховуватимуться, для них передбачена грошова допомога. Отримати її зможуть громадяни, дохід яких менший за прожитковий мінімум. При цьому трудовий стаж можна докупити. Вартість місяця стажу становить 44% від розміру мінімальної зарплати.
Cубсидії — через Пенсійний фонд
Нарахування субсидій тепер відбуватиметься через Пенсійний фонд, дохідна та видаткова частини якого збільшені на 12,6 млрд грн.
За словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, це рішення ухвалили для підвищення ефективності нарахування субсидій. В уряді запевнили, що українцям, які вже отримували субсидії, призначать їх автоматично.
З 1 грудня 2022 року люди можуть оформити субсидії у ЦНАП або за допомогою уповноваженого представника місцевої влади, через «Дію», сервісний центр Пенсійного фонду, його портал чи мобільний застосунок.
Глава уряду запевнив, що в бюджетах на 2022 та 2023 роки є достатньо коштів, аби підтримати найбільш уразливі верстви населення. Очікується, що середній розмір субсидії становитиме близько 1 800 грн на місяць.
Згідно з ухваленими у вересні 2022 року змінами до законодавства, Фонд соціального страхування перестане існувати – його приєднають до Пенсійного фонду. Це має зекономити державі 2-3 млрд грн на рік.
Нові податки для землевласників
Ухвалені 30 листопада 2021 року зміни до Податкового кодексу, які починають діяти з 1 січня 2023 року, передбачають введення нового збору – мінімального податкового зобов’язання (МПЗ) щодо земельної ділянки.
Збір покликаний зменшити втрати бюджету через ухилення від оподаткування шляхом детінізації аграрної діяльності. МПЗ необхідно сплатити за користування або володіння земельною ділянкою. Як це працюватиме?
Умовний фермер продає врожай, вирощений на ділянці площею 3 га. Раніше з отриманого доходу він сплачував 18% ПДФО та 1,5% військового збору. Додатково як власник землі відраховував плату за землю (ставки встановлює місцева влада), а якщо він зареєстрований як ФОП, то ще єдиний податок.
З 1 січня, якщо сума всіх сплачених податків буде менша за визначене податковою службою МПЗ, йому доведеться доплатити державі різницю. Розмір МПЗ для фізосіб визначатиме податкова і надсилатиме повідомлення про необхідність доплатити. Юридичні особи займатимуться цим самостійно.
МПЗ рахується за формулою, прив’язаною до нормативно-грошової оцінки ділянки або НГО 1 га в області, де вона розташована, з урахуванням індексацій.
Є кілька випадків, коли МПЗ не встановлюється і не підлягає сплаті.
Це ділянки дачних та садівничих кооперативів, набуті у власність чи користування їх членами за результатами приватизації, землі запасу, ділянки фізосіб на праві власності чи користування в межах населених пунктів, ділянки, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Як пояснював ексголова Держгеокадастру Денис Башлик, для власників, які здають землю в оренду білому бізнесу, та власників городів нічого не зміниться. За його словами, люди, які здають землю в оренду неофіційно, отримають платіжки з МПЗ. За них заплатить орендар, який оформить офіційну оренду.
У 2023 році мінімальне зобов’язання сплачуватиметься за 2022 рік. Від сплати МПЗ за 2022-2023 роки звільнили ділянки на територіях, де йшли або йдуть бої, ділянки, засмічені вибухонебезпечними предметами або на яких розміщені фортифікаційні споруди, а також ділянки на тимчасово окупованих територіях.
Більші податки для обмінних пунктів
З 1 січня набувають чинності норми закону про сплату фіксованої суми авансового внеску з податку на прибуток підприємств за кожний обмінний пункт.
Власник має сплатити три мінімальні зарплати (20,1 тис грн) за кожну точку обміну в населеному пункті, чисельність жителів якого перевищує 50 тис, та одну мінімальну зарплату в населеному пункті, де живуть менше 50 тис людей. Про необхідність сплати внеску напередодні нагадав Національний банк.
Регулятор заявляв, що обмінні пункти, імовірно, ухиляються від сплати податків, бо надходження від їх діяльності надто малі порівняно з доходами. Сплачений податок на прибуток таких компаній становить 0,00185% від обсягу купленої ними валюти або 7 млн грн за рік на весь ринок, уточнював НБУ.
Голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев говорив, що мова йшла про майже 4 тис обмінних пунктів. «За розрахунками НБУ, один пункт заробляє щомісяця щонайменше 80 тисяч гривень», – пояснював він.
Фінансова звітність лише в електронній формі
16 серпня 2022 року депутати ухвалили нову редакцію закону «Про офіційну статистику», який існує з 1992 року. У Мінцифри пояснили, що новий закон розробили на базі рамкового регламенту ЄС, що дозволить максимально наблизитися до законодавства Євросоюзу у сфері статистики.
Згідно з ухваленим документом, з 1 січня 2023 року статистична та фінансова звітність подаватиметься лише в електронній формі.
Дія цього закону поширюється на виробників офіційної статистики та їх працівників, інші держоргани, які проводять статистичні спостереження, ФОПи, юридичні особи та їх відокремлені підрозділи, фізичні особи, які перебувають на території України, та українців, які перебувають за кордоном.
–
Джерело: Українська правда
