Кілька років тому ЧЕЛАЙН розповідав про нашестя короїдів на соснові насадження на Чернігівщині. Нині хвойні ліси — під загрозою через активізацію іншого шкідника — соснового пильщика.
За словами відомого чернігівського еколога Юрія Карпенка, сосновий пильщик – це шкідник, який знищує хвою і спричиняє дуже велику шкоду, бо дерево втрачає здатність до росту і відновлення.
«Це — велика шкода, і лісівники про неї кажуть. Цьогоріч спостерігається пікова популяція шкідника. А пік, зазвичай, буває раз на десять чи п’ятнадцять років. Особливо непокоїть, що личинка цієї комахи дуже плодюча і дуже агресивна: захоплює певні ділянки лісу, і коли знищить понад 75-80 відсотків зеленої крони, тобто глиці, дерево сосни слабне і гине. І вже ніяк неможна зарадити. Тобто, дерево приречене», — в коментарі для ЧЕЛАЙН зазначив Юрій Карпенко.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зворушливу та ностальгічну виставку порцелянових, майолікових і фаянсових виробів відкрили до Дня міста в Корюківці (Фото)
Еколог каже, що є засоби обробки — інсектициди, які можна використовувати для боротьби з цими шкідниками. Але в межах населених пунктів є певні обмеження щодо їх використання. Тож обробку потрібно проводити обережно.
«І на околицях населеного пункту також варто дотримуватися правил. А обробка дерев у лісових масивах – це вимушена міра. Хоча комахами харчуються птахи, але ж зі спалахом осередку цих комах, який ще називають «пожежею комах» боротися потрібно»,- каже Юрій Карпенко.
Як уже згадувалося, загрозою для хвойних лісів якийсь час тому буди короїди.
«Пік популяції короїдів був 5-7 років тому. Але поступово їхня активність згасла через кліматичні зміни: холодну зиму й посушливу весну. Тобто ці фактори вплинули на чисельність цих шкідників.
Можливо, буде аналогічне питання: скільки гектарів лісів знищить пильщик. Бо Чернігівщина, якщо брати поліську частину, має велику кількість соснових монокультур. А монокультури – це водночас добре і погано. Позитивно, що за однопорідними насадженнями легше доглядати. А з іншого боку – такі культури менш стійкі до шкідників.
Наприклад, є проблема монокультур смереки в Карпатах. То там намагаються робити змішані посадки – додають бук й інші листяні породи, щоб не було однакової культури хвойних лісів. Бо хвойні — чутливі, особливо сьогодні, коли кліматичні гойдалки створюють майданчик для розвитку великої кількості шкідників», — зауважив Юрій Карпенко.
–
Ірина Осташко
