В лісах Чернігівщини можна зустріти одного із таємничих мешканців, повелителя вітру – Змієїда.
Змієїд, помітивши здобич, на деякий момент зависає у повітрі, розпустивши хвіст і тріпочучи крилами, а потім з напівскладеними крилами і витягнутими вперед лапами швидко знижується й кидається на здобич. Спійману тварину несе в лапах і з’їдає її десь поблизу від місця полювання на будь-якому підвищенні.
Цей могутній птах – однолюб. Змієїди створюють пару раз і на назавжди. Одна і та сама пара багато років повертається на стару гніздову ділянку і кілька років використовує те саме гніздо. Гнізда будує на деревах на висоті 10-23 метрів. У кладці зазвичай одне яйце. Змієїд гніздиться переважно в лісовій зоні, включаючи лісову смугу гір, та в лісостеповій, але зустрічається і в степовій — там, де є будь-яка деревна рослинність.
Живиться рептилиями, зрідка — амфібіями та дрібними ссавцями.
Режим дня змієїда залежить від способу життя плазунів і тому відрізняється від добової активності інших хижих птахів. На полювання він відправляється пізніше, коли на зігрітих сонцем місцях з’являться змії, та раніше закінчує за інших хижаків. «Робочий день» змієїда (8—9 годин) майже вдвічі коротший, ніж у більшості денних хижих птахів (16—17 годин). Полює зазвичай один, але іноді птахи однієї пари з’являються в своєму мисливському районі разом і полюють на деякій відстані один від одного.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Від отриманих опіків помер у лікарні: на Чернігівщині сталася пожежа у житловому будинку
Чисельність української популяції птахів стала поступово зменшуватися ще у середині ХХ століття. Станом на 2004 рік, після проведення детальних досліджень, популяція змієїдів оцінена в 250–300 пар. У порівнянні Європейська гніздова популяція оцінюється у 8,4–13 тисяч пар.
На чисельність виду негативно впливає знищення старих ділянок лісу, де гніздиться цей птах, знищення біотопів полювання, відстріл птахів браконьєрами. Для покращання охорони необхідні: збалансоване ведення лісового господарства, створення мікрозаказників радіусом 0,5 км навколо гнізд, створення штучних гніздівель, посилення контролю за незаконним відстрілом.
Цей рідкісний вид перебуває під охороною Червоної книги України, Бонської та Бернської конвенцій, конвенції CITIES, Угоди AEWA та Директиви ЄС про захист диких птахів.
–
