За інформацією: Суспільне Чернігів.
Максим Тимошенко. Суспільне Чернігів"На субстраті з кави вони вийшли трохи більшими. І розміром, і за вагою. Печериці — це перший досвід. Потім почали вирощувати мікрозелень. Капустяні, горох вирощували".
Дослідження впливу кавової макухи ріст мікрозелені. Суспільне Чернігів
У рамках свого наукового проєкту Максим вирішив проаналізувати кількість кавових відходів у місті, що утворюються за добу.
"Я аналізував кав'ярні міста, запитував, скільки на одну чашечку виходить кави. З однієї чашки виходить 10-12 грамів, і на добу всього відходів вологої кави виходить 1400 кілограмів. Це в Чернігові. Навіть не уявляв, що такі масштаби".
Одна з кав’ярень у Чернігові, де Максим Тимошенко брав макуху на експерименти. Суспільне Чернігів
За словами хлопця, перш ніж використовувати кавову макуху для удобрювання ґрунту, її треба висушити, щоб не утворювалася пліснява.
"Для збору треба спочатку поставити якийсь контейнер у кав'ярні, щоб туди каву викидали. Потім якийсь автомобіль, можливо, щоб аграрії приїжджали, забирали в контейнерах, висушували. Це якусь сушку можна зробити. І потім вже використовували для сільськогосподарських культур".
Світлана Кирієнко — вчителька біології, яка була науковою керівницею цього проєкту. Розповідає про те, як кавова макуха може вплинути на ґрунт.
Вчителька біології Максима Тимошенка Світлана Кирієнко. Суспільне Чернігів
"Кава дозволяє зберегти вологу в ґрунті. Крім того, теж доведено, що спита кава буде містити поживні макро- і мікроелементи, зокрема, це калій, нітроген, ферум, які будуть потрібні для розвитку рослин".
Світлана Кирієнко пригадує, як проходило дослідження.
"Ми спробували зробити так, щоб кава була вже в перегнилому стані з ґрунтом, і далі вирощували ці рослини, вимірювали їхні показники. І надземної, і підземної частини. І власне тим самим довели, що вона може бути придатною для використання при вирощуванні у сільському господарстві".
Виконувачка обов'язків директорки обласного наукового ліцею Галина Сердюк каже, свою роботу Максим представив на Всеукраїнському конкурсі науково-дослідних робіт Малої академії наук. Посів із нею третє місце.
Виконувачка обов’язків директорки обласного наукового ліцею Галина Сердюк. Суспільне Чернігів
"Ідея проєкту дуже потужна, тому що ми розуміємо, що вона має практико орієнтований характер. Для нас важливо ввести дітей в науку через види діяльності, які їм дуже цікаві", — зазначила Галина Сердюк.
Читати ще
Читати ще
«Помідорний магнат»: на Чернігівщині хлопець вирощує майже 300 сортів помідорів
