На українсько-польському кордоні продовжується блокування польськими фермерами руху вантажних транспортних засобів українців.
Станом на ранок 29 лютого на кордоні з Польщею в черзі чекали приблизно 2200 вантажівок, про це повідомив в етері телемарафону речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко. Нагадаємо, цей страйк польських фермерів розпочався 9 лютого. Крім заборони імпорту сільськогосподарської продукції з України, мітингарі виступають проти європейської аграрної політики.
За час протесту польських фермерів, окрім зупинки вантажівок, висипали й українське збіжжя. Не обійшлося і без провокацій із плакатами на підтримку країни-агресора.
Ми поцікавились у відомих чернігівців, що вони думають про блокування українсько-польського кордону.
Андрій Подвербний, політичний аналітик
Польща – одна з найбільших країн у складі ЄС з аграрного виробництва. Коли Польща вступала до ЄС, це ще на початку 2000-х років, то в польських фермерів, агровиробників були проблеми з пристосуванням до європейських стандартів, вимог, законодавства. Там теж тоді протести були.
Стосовно блокування нашого експорту та кордону, то, на жаль, спрацювала така давня практика – «нічого особистого, просто бізнес», попри те, що в Польщі та в польського народу є симпатія до нашого народу й України. Польські агровиробники відчули велику конкуренцію, хоча Польща – дуже потужна аграрна країна. Якщо спершу вважали, що ця проблема надумана і ситуація створена під польські вибори уряду, то, як бачимо, це не так. Бо вибори минули вже, а ситуація ще більше ускладнилася. Бачимо, що польська влада наразі не зацікавлена вирішити цю проблему.
Упевнений, усі бачили плакати на кордоні на підтримку країни-агресора. Всі ці люди – провокатори, яких зокрема використовують росіяни. Якщо їх відкинути, то, на мою думку, треба вирішувати це питання спокійно, проводити перемовини з польською владою, з їхніми аграріями, залучати до переговорів представників ЄС, Єврокомісії. Якщо ближчим часом не вирішити цю ситуацію, доведеться шукати додаткові транспортні коридори. Я знаю, останнім часом говорять про Дунайський коридор через Румунію, через Дунайські порти. Але питання треба вирішувати, воно саме не вирішиться.
Марина Семененко, депутатка Чернігівської міської ради
Я вважаю, це все політика. Тому що коли я була в Давосі в 2022 році, там був Дуда, він дуже привітно з нами спілкувався. Але треба зрозуміти нарешті, що жодна інша країна не буде за нас заступатися, не буде з нами до кінця. Це все міфи і не треба на них, як на реальність, опиратися. Треба укріплювати свою державу, треба зрозуміти, грубо кажучи, що незалежність – це незалежність від усіх, а не тільки від росії.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Сьогодні – день, який буває раз на чотири роки
Юрій Ткач, директор Чернігівського обласного художнього музею імені Григорія Ґалаґана
На мою думку, слід розрізняти офіційну позицію Польщі та дії росії, яка таким чином намагається розсварити Україну з усіма європейськими державами. Я вважаю, що за всіма цими блокуваннями стоять російські спецслужби. Насправді поляки здебільшого розуміють, що зараз відбувається і що для них зараз Україна. І попри те, що їм доводиться зараз терпіти деякі незручності, вони усвідомлюють, що Україна захищає зараз, зокрема, й Польщу. Зрозуміло, що польський уряд не може це все вирішувати силовими методами. Я вважаю, що компроміс буде знайдено і кордон розблокують.
Олександр Гашпар, громадський активіст
Мені здається, що це провокація кремля. Там найняті особи. Справжні поляки – друзі України. Хотілося б, щоб це все закінчилося позитивно для України.
Наталія Лазаренко, психологиня
Таке блокування створює надзвичайний дискомфорт для людей. Це, зокрема, становить і небезпеку для військових. Блокується гуманітарна допомога. Якщо послухати політичних та економічних експертів, Польща – це аграрна країна, і Україна зараз є конкурентом для неї. Перевезення зерна, продуктів було затверджене на певний час. Поляки вважають, що це загроза економіці країни. Вони вбачають у цьому небезпеку. З погляду психологів їхнє бастування – це прояв їхньої думки. Але треба домовлятись. Тиск, конфлікт – це нерозумно. Польща допомагає українцям під час повномасштабного вторгнення, багато українців виїхали до цієї країни і вона їх прийняла. Треба критично без звинувачень шукати компроміс. Для українців велика травма – дивитися, як висипають українське зерно, яке збирали та вирощували у важких умовах, знаючи, скільки аграрної техніки підривалось на полях. Українці пережили Голодомор, і ця ментальна пам’ять, ця травма родова вона підіймається, актуалізується. Але треба раціонально на це дивитись і вирішувати ці проблеми.
–
Спілкувалась Оксана Замятіна
