Три унікальні рукописні альбоми Домініка П’єра Де ля Фліза, який свого часу був помічником головного хірурга в армії Наполеона, зберігаються в колекції Чернігівського історичного музею ім. В.Тарновського. Альбоми датуються серединою ХІХ століття.
Домінік П’єр Де ля Фліз – український етнограф французького походження, лікар-хірург. Народився в місті Нансі (Франція) в родині лікаря. Освіту здобув у Франції в Королівському медичному коледжі. У чині капітана служив у 2-му гренадерському полку армії імператора Наполеона, був помічником головного хірурга французької армії та імператорської гвардії Домініка Ларрея. Під час кампанії 1812 року зазнав поранення й потрапив у полон. Мешкав в Україні. Узяв шлюб із Софією Маркевич.
У 1831–1838 роках очолював лікарню графині Олександри Браницької в Білій Церкві. Під час епідемії холери лише в Білій Церкві із понад 300 хворих врятував життя 247 особам. У 1845 році розпочав дослідження з «медичної географії» Київської губернії.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чернігівці по-особливому готують страву, що є в меню кожного українця
«Під час подорожей селами і містечками території сучасних Київської, Житомирської та Черкаської областей зібрав і узагальнив чималий фактичний матеріал, на підставі якого склав комплексну характеристику життя українського населення. Ці знання були відображені у дев’ятьох альбомах, три з них (найбільш ранні) за 1848–1849 рр. зберігаються в Чернігівському історичному музеї ім. В.В.Тарновського», – у коментарі для ЧЕЛАЙН зазначив Максим Блакитний, кандидат історичних наук, заступник директора з наукової роботи Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського.
Домінік П’єр Де ля Фліз зумів зробити зріз життя жителів сучасної Київщини, Житомирщини та Черкащини. Саме цих регіонів, бо тривалий час працював на тих територіях.
Із Чернігівщиною пов’язаний таким чином, що, можливо, в період війни 1812 року був як полонений. Але це питання ще потребує вивчення.
«У описах Домініка П’єра Де ля Фліза – історія кожного населеного пункту: якісь цікавинки, опис побуту людей, які там живуть, яке в них житло, який одяг, які страви їдять і які напої п’ють. Тож це перші комплексні дослідження, які дійшли до наших днів.
В альбомах є чимало замальовок. І це не випадково, бо людина, яка хотіла навчитися лікувальної справи, мала більш-менш добре малювати, аби зобразити будову якогось органа чи організму. Адже підручників, за якими навчалися, як таких не було. До того ж, тогочасні медики мали бути добре освіченими людьми», – розповідає історик.
Помер Домінік П’єр Де ля Фліз у 1861 року в Ніжині.
Рукописні альбоми Де ля Фліза зберігалися в колекції українських старожитностей Василя Тарновського-молодшого.
–
Спілкувалася Ірина Осташко
