Помолилися у Чернігові за жертв політичних репресій червоної Москви

29 грудня в козацькому кафедральному соборі Святої Великомучениці Катерини Православної Церкви України в Чернігові було проведено чергову щомісячну поминальну літію за жертв політичних репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917—1991 рр.
«У 1917-1991 рр. комуністичним тоталітарним режимом та його репресивними органами здійснювалася політика державного терору, унаслідок чого мільйони людей зазнали репресій з політичних, соціальних, класових, національних, релігійних та інших мотивів, були позбавлені життя, волі, майна, депортовані, заслані, вислані на спецпоселення за межі України та СРСР, примусово переселені, виселені, залучені до примусової праці в умовах обмеження свободи, примусово репатрійовані та інтерновані, позбавлені громадянства, примусово поміщені до психіатричних закладів, позбавлені чи іншим чином обмежені у своїх громадянських правах і свободах, зазнали катувань, переслідувань щодо себе та членів своєї сім’ї, інших фізичних чи моральних страждань. У наш час цю політику державного терору на тимчасово окупованих територіях нашої країни здійснюють їхні спадкоємці — рашисти», — нагадав Чернігівської регіональної комісії з питань реабілітації жертв політичних репресій, представник Українського інституту національної пам’яті Сергій Бутко.
Секретар Чернігівської регіональної комісії з питань реабілітації жертв політичних репресій, директорка комунального закладу «Чернігівський обласний пошуковий науково-редакційний центр» Чернігівської обласної ради Олена Потапенко назвала 15 осіб, страчених злочинним комуністичним режимом, які народилися у грудні на Чернігівщині і зауважила: «Це тільки приклади з величезного списку невинно убієнних людей, що народилися в грудні…».
Докладніше вона розповіла про одну з таких жертв червоної Москви:
«Григорій Кирилович Саченко — український поет і літературознавець.
Народився 23 листопада (6 грудня) 1905 р. у с. Хаєнки нині Ічнянської міської громади Прилуцького району Чернігівської області. Закінчив Мринський педагогічний технікум. вчителював на Борзнянщині.
Закінчив Київський університет та аспірантуру при Інституті літератури імені Тараса Шевченка. Вів наукову роботу, був консультантом із художньої літератури бібліотеки Академії наук УРСР, деканом поетичних курсів. Перші вірші надрукував 1926 р. Належав до літературної організації «Плуг». Був членом Спілки письменників України. Автор поетичних збірок «Зустрічний ентузіазм» (1931), «Зеніт» (1936).
Саченка заарештували 3 листопада 1936 р. в Києві. В обвинувальному висновку, підготовленому оперуповноваженим НКВС УРСР Олександровим і затвердженому начальником відділу УДБ Рахлісом, зазначено, що Саченко «був учасником української контрреволюційної організації і входив до однієї із її бойових груп, керованої Чумаком М. Г.».
Військовим трибуналом КВО 9 червня 1937 р. Саченко засуджений на 8 років тюремного ув’язнення з поразкою в політичних правах упродовж 5 років і з конфіскацією особисто належного майна. Для відбування строку покарання етапований на Далекий Схід. Подальша його доля досі лишається невідомою. Дослідники вирахували, що ймовірно він помер у комуністичному концтаборі 16 січня 1939 р.
21 жовтня 1958 р. Військова колегія Верховного Суду СРСР вирок стосовно Саченка скасувала, а справу про нього за відсутністю складу злочину припинила.
Отже, комуністичний режим був змушений визнати, що людину покарали та погубили нізащо навіть за їхніми «законами».
Поминальну літію за жертв політичних репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917—1991 років провів настоятель кафедральному соборі Святої Великомучениці Катерини, секретар Чернігівської єпархії Православної Церкви України отець Роман (Кіник).
«Комуністичний тоталітарний режим, як і всі інші диктаторські режими, намагався жахливими репресіями позбавити людей свободи, зробити навічно слухняними рабами. Не вдалося. Тепер те саме кривавими злочинами намагається зробити рашистський тоталітарний режим. І теж безуспішно завдяки Захисникам і Захисницям України, всьому Українському народу», — зауважив отець Роман.

Захід організовано Чернігівською єпархією ПЦУ, Чернігівською регіональною комісією з питань реабілітації жертв політичних репресій, Другим міжрегіональним територіальним відділом Управління забезпечення реалізації політики національної пам’яті в регіонах та підвідомчих установ Українського інституту національної пам’яті.

Олександр Майшев,
член Національної спілки журналістів України

Источник: format.cn.ua