Іграшки – це невід’ємний атрибут дитинства. І що вони різноманітніші, то краще. Адже гра, зокрема з іграшками – це основний вид діяльності дошкільника, завдяки якому розвиваються емоційні та соціальні навички дитини.
Утім, із часом діти ростуть, і вчорашні улюблені ляльки стають уже не такими й потрібними. Тож їх віддають, дарують іншим чи кудись складають і забувають про них. Між тим, є люди, які колекціонують іграшки, зокрема Сергій Коноваленко із селища Добрянка. До речі, нині частину іграшок із його колекції можна побачити на виставці в Національному архітектурно-історичному заповіднику «Чернігів стародавній». Там представлені переважно заводні ляльки.
Свою колекцію чоловік збирає понад 10 років, тож вона вже дуже велика. Але пан Сергій прагне, щоб все було до ладу і щоб ляльки не були розкидані абияк.
У колекції – тисячі ляльок, дитячих іграшок, казкових будиночків і новорічних прикрас. Є раритетні ляльки, яким більше як сотня років, і сучасні. Багато з них пан Сергій сам купив (часто на ринках, де продають усякий непотріб) або друзі, знайомі та навіть майстри-лялькарі подарували. Усім їм Сергій Коноваленко щиро вдячний.
«Буває, що відвідувачі запитують: а що це за папірці біля іграшок? То відповідаю, що це їхні «паспорти». Практика така з’явилася після того, як одна жінка подарувала мені дореволюційного ведмедика, а ще ляльку й песика. І разом із ними простягнула листок паперу, на якому було написано, звідки й коли ці іграшки в неї взялися, й таке інше», – розповів Сергій Коноваленко.
.
