За інформацією: Суспільне Чернігів.
Прощання із загиблим бійцем на Чернігівщині 6 березня 2026 року. Ніжинська міська рада
З п'ятьма захисниками, чиє життя було пов'язане з Чернігівщиною, попрощалися 6 березня. В останню путь провели Євгенія Лиманчука, Дмитра Никоненка, Яна Сороку, Олександра Демчука та Володимира Іващенка. Трьох із цих бійців вважали зниклими безвісти.
Про це повідомляють у Височанській, Срібнянській, Ніжинській та Деснянській громадах. Також інформацію Суспільному надав старший науковий співробітник Чернігівського військово-історичного музею, заслужений працівник культури України Сергій Лаєвський.
Євгеній Володимирович Лиманчук народився 19 травня 1995 року в селі Велика Доч Борзнянського району (нині Височанська громада).
Євгеній Лиманчук. Височанська громада
З 2001 по 2012 рік навчався у Шаповалівській школі. Після закінчення навчання переїхав до міста Конотоп Сумської області.
З 2012 по 2019 рік навчався у різних навчальних закладах на Сумщині. Здобув вищу освіту за спеціальністю "Підприємництво, торгівля та біржова діяльність".
З 2014 року був членом громадського формування "Конотопська Сотня Народної Самооборони".
З жовтня 2018 по квітень 2020 року проходив військову службу в Національній гвардії України.
Після завершення служби працював у КП "Теплогарант".
"Євгеній активно займався спортом, брав участь у футбольних змаганнях, був гравцем ФК «Колос»", — пишуть на сторінці громади.
З 16 вересня 2020 року працював головним спеціалістом сектору з питань соціального обслуговування осіб з інвалідністю, ветеранів війни та праці в Управлінні соціального захисту населення Конотопської міської ради. Також був депутатом цієї ради.
6 вересня 2022 року долучився до лав Збройних сил. Виконував бойові завдання на Авдіївському напрямку на Донеччині. 4 квітня 2024 року разом із побратимом поблизу населеного пункту Красногорівка вирушив на евакуацію загиблого військовослужбовця і не повернувся.
Відтоді чоловіка вважали безвісти зниклим.
19 лютого 2026 року ДНК-експертиза підтвердила, що Євгеній Володимирович загинув.
Поховали захисника в рідному селі.
У воїна залишилися батьки, брат та сестра.
Дмитро Юрійович Никоненко народився 22 березня 1998 року в Срібному.
Дмитро Никоненко. Срібнянська селищна рада
До 4 класу навчався у Срібнянській середній школі. Закінчив навчання у селі Гурбинці, куди Дмитро переїхав разом із бабусею.
Продовжив навчання у Дігтярівському професійному ліцеї.
Працював на будівництві в Києві, у Прилуцькому районі та в ТОВ "Батьківщина".
У 2024 році долучився до лав Збройних сил. З 2025 року почав служити в Національній гвардії України, був кулеметником-навідником 18-ї Слов’янської бригади.
Захищав Україну на Донецькому напрямку.
Загинув під час виконання бойового завдання 18 липня 2025 року біля Часового Яру.
Поховали бійця на кладовищі у Срібному.
Ян Сергійович Сорока народився 6 квітня 1989 року.
Ян Сорока. Ніжинська міська рада
Долучився до лав оборонців у 2020 році.
За мужність та відданість був нагороджений медаллю "За оборону Чернігова".
Загинув 11 жовтня 2023 року на Авдіївському напрямку. Відтоді його вважали зниклим безвісти.
Поховали бійця на Алеї Слави у Ніжині.
У чоловіка залишились дружина та дві доньки.
Олександр Володимирович Демчук народився 24 травня 1978 року на Житомирщині.
Олександр Демчук. Бердичівська міська рада
З 2000 року служив у військовій частині А1048 у селищі Десна на Чернігівщині.
Довгий час проживав у Десні.
Загинув 13 лютого 2026 року внаслідок обстрілу ствольною артилерією в Ізюмському районі Харківської області.
Поховали бійця на кладовищі в Бердичеві.
Володимир Іващенко народився 19 лютого 1999 року.
Загинув 12 лютого 2026 року.
Поховали бійця у Старому Білоусі.
Читати ще
Читати ще
Півтора року вважався зниклим безвісти: у Ніжині на Чернігівщині попрощалися з Олександром Остапцем
