Головна політична тема поточного тижня – резонансне рішення Конституційного суду України щодо законів, які забезпечували реалізації антикорупційної реформи. Електронне відкрите і доступне для всіх декларування майна та фінансів для чиновників а також кримінальна відповідальність за незаконне збагачення – одні з ключових вимог європейських партнерів України під виконання яких країна отримала безвізовий режим з Євросоюзом.
Конституційний суд скасував ці рішення, визнавши їх неконституційними і тим самим поставив під удар стосунки з Європою. Тож до медичної (коронавірус), безпекової (окупація Росією Криму та українського Донбасу) і економічної (величезна дірка у бюджеті) додалася ще одна криза.
З чого все почалося?
У серпні народні депутати від «Опозиційної платформи – За життя» звернулися до КСУ з проханням визнати обов’язковий звіт про доходи та майно неконституційним. Під удар потрапив закон «Про запобігання корупції» та дві статті Кримінального кодексу. 27 жовтня більшість суддів (лише чотири виступили проти) погодився з вимогами, чим фактично закрив для Національного агентству з питань запобігання корупції (НАЗК) доступ до реєстрів про майно чиновників та заборонив складати протоколи за порушення антикорупційного законодавства. Після цього рішення депутати та будь-які чиновники можуть не подавати декларації, а якщо все ж добровільно це зроблять і відобразять там неправдиву інформацію – їм за це нічого не буде.
Перша реакція
Увечері того ж дня, щоб обговорити скандальне рішення, з головою суду зустрілися глава представництва ЄС в Україні Матті Маасікас і тимчасова повірена у справах США в Україні Крістіна Квін. Пізніше в представництві ЄС в Україні заявили, що допомога Євросоюзу безпосередньо залежить від ефективної і незалежної роботи антикорупційних органів. А за два дні пролунала і реакція Європи – заява про те, що рішення КСУ може стати підставою для призупинення безвізового режиму.
В Міжнародному валютному фонді нагадали, що запуск електронної системи доступу до інформації про активи та доходи високопосадовців є критично важливим кроком для боротьбі з корупцією, і його не потрібно скасовувати.
Реакція президента
Це у серіалі Володимир Зеленський міг показово відмовитися від кредитів міжнародних партнерів. У реальності ж Україна гостро потребує грошей МВФ. Тому президент подав до Верховної ради законопроєкт про розпуск КСУ. При цьому рішення суддів запропоновано вважати «нікчемними», тобто такими, що не мають юридичної сили. Проблема лише у тому, що за Конституцією президент і депутати (як і будь-хто інший) не має таких повноважень.
Причини для звільнення суддів КСУ чітко прописані у головному законі України. Серед них – недієздатність, смерть, втрата громадянства, заява за власним бажанням, вчинення злочину (це має бути вирок суду), тощо.
Депутати розділилися
Незаконна пропозиція Володимира Зеленського змусила реагувати депутатів Верховної ради. Опозиційні до чинної влади політики називають ініціативу президента бажанням взяти КСУ повністю під свій контроль. І навіть обранці від «Слуги народу» розкололися. Зокрема, голова ВР Дмитро Разумков (від президентської партії) відмовився включати проєкт закону до порядку денного і натомість підписався під альтернативним, в основі якого – ідеї депутатів «Європейської солідарності». Головна суть другого варіанту – терміново ухвалити новий пакет законів. Так і конституційного перевороту не буде, і антикорупційна реформа не буде знищена.
В підсумку частина провладної партії вирішила наполягати на розпуску КСУ (а це – додатковий хаос), а частина – обрала більш поміркований варіант. Як будуть розвиватися події далі – побачимо вже найближчим часом. А поки депутати звернулися до суддів з пропозицією звільнитися самостійно.
Олег Семінський, народний депутат:
– Як на мене, то найкраще було б, щоб увесь склад Конституційного суду України добровільно подав у відставку. Ціла група народних депутатів від «Слуги народу» підписали відповідне звернення до всіх суддів КСУ. А що стосується різних законопроєктів по вирішенню конституційної кризи, то я їх поки не розглядаю, бо чекаю на відповідь суддів КСУ, можливо вони і справді покинуть свої пости з доброї волі.
Валерій Зуб, народний депутат:
– Я не підтримую ані законопроєкт президента, ані спікера, бо є ще третій, який, зокрема, і я також готую. Його суть полягає в тому, щоб збільшити загальну кількість суддів, затверджувати рішення лише двома третинами голосів, а також відкликати суддів, які голосували за рішення про скасування е-декларування. Таким чином ми зможемо організувати перезапуск Конституційного суду.
Сергій Гривко, народний депутат:
– Цілком підтримую президентський законопроєкт щодо розпуску Конституційного суду України. Коли люди, зокрема і судді, діють по закону, то до них не може бути питань. На відміну від тих випадків, коли хтось починає орієнтуватись на чиїсь інтереси, а не інтереси країни. Саме тому президент хоче заново обрати весь склад КСУ, і, по суті, це рішення для людей. Особисто я завжди буду на стороні простих людей та президента.
