Відродження фауни у зоні відчуження, вільної від людей, триває. Зоологи все частіше фіксують тут появу унікальних представників дикої природи.
Останнім роками були опубліковані фото ведмедів, оленів, вовків, рисей, лосів коней Пржевальського.
З’явилися навіть представники Червоної книги: глухарі, чорні лелеки, а з білоруської території заходять зубри.
А днями Центр організаційно-технічного і інформаційного забезпечення УЗВ опублікував кадри з… дикими коровами у зоні відчуження. Історія їх появи досить цікава.
Після аварії на ЧАЕС у відселені населенні пункти зони відчуження повернулись деякі місцеві мешканці. Згодом їх назвали самопоселенцями.
Були такі й у селі Луб’янка. Літня сімейна пара тримала корів, потім, коли їх не стало, тварин прихистив дідусь, що жив по сусідству. З 2012 року рогата худоба стала нічиєю. Вивезти тварин із зони відчуження неможливо.
Коровам потрібно було пристосовуватись до обставин. І в них вийшло! За 9 років з декількох особин їх кількість зросла до 19. З них 16 дорослих корів і 3 телят.
Фахівці стверджують, що здичавіла худоба стійко переносить умови, в яких опинилась, включаючи й холоди та морозну погоду. Тримається стадо разом. Телята вибирають найбезпечніше місце в стаді між дорослим бугаєм і коровами. Молоді бики залишаються у стаді, а не створюють своє після досягнення полової зрілості.
Дикі корови «кочують» по території навколо Луб’янки. Колись самопоселенці вирощували багато городніх культур для особистого вжитку. Земля там родюча, тому там й досі є чим поживитися. Крім того їх рятують гілки, суха трава та інші дари дикої природи.
