Уже 12-й рік у Чернігові наприкінці року традиційно відбуваються «Розумовські зустрічі» з різних актуальних питань. Цьогоріч вони були дводенними.
Про особливості нинішніх зустрічей – у розмові з Володимиром Бойком, директором Чернігівського регіонального центру підвищення кваліфікації.
Пане Володимире, чому зустрічі називаються Розумовськими?
Розумовські – це бренд. Ми 12 років тому вирішили, що будемо проводити щорічну конференцію напередодні Дня місцевого самоврядування. Бо рік завершується і вже можна аналізувати, що відбулося, які є нагальні проблеми, що важливо обговорити.
Але конференція конференцією, та має щось бути пов’язане з Чернігівщиною, бажано щось відоме, причому всесвітньовідоме. І ми зупинилися на прізвищі Розумовських, мається на увазі останній гетьман Кирило. І взагалі, це відомий рід. На наших зустрічах намагаємося відійти від надто вузьких поглядів. Поєднати те, що бачимо, з тими тенденціями, які є навколо нас, аби краще їх розуміти. А Розумовський – це бренд, пов’язаний із Чернігово-Сіверщиною, який ми вирішили використовувати для просування нашої ідеї.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Кольорове розвантаження: у Чернігівській бібліотеці для юнацтва діє особлива локація
Який цьогорічний задум?
Задум був такий, аби поєднати тих, хто генерує ідеї, і тих, хто їх реалізовує, на одній платформі. Тому учасники – представники органів влади, місцевого самоврядування, університетського середовища, експерти та громадські діячі.
Отже, це платформа, де можна зустрітися, обговорити проблеми. Наприклад, інформаційні війни. Вочевидь, що це питання по-різному бачать журналісти, звичайні мешканці і, наприклад, посадові особи місцевого самоврядування. Тобто проблема спільна, а погляди на неї – різні, але все одно маємо шукати якісь відповіді на цей виклик.
Які основні дискусії цього року?
Їх п’ять. Вони присвячені тисячоліттю Великого князівства Чернігівського. Цю дату відзначатимуть наступного року. Тож це такий перший захід із нагоди такої поважної дати. Ми порушували й історичну тематику, також, звісно, йшлося про сучасну російсько-українську війну.
Друга дискусія стосувалася відновлення та розвитку територіальних громад – проєктна діяльність, залучення зовнішніх коштів, управління ними, раціональне використання, планування.
Третя дискусія присвячувалася змінам в інституції української держави, тобто тому, що має змінитися, бо так, як є, залишатися не може.
Четверта дискусія – це інформаційні війни.
І п’ята – це виклик, який стоїть перед нами. Це вступ до ЄС і НАТО. Це велике завдання, яке має виконати Україна. Що маємо зробити, як, коли, які проблеми та як ми їх долатимемо.
–
Ірина Осташко
Фото – Володимир Бойко
