В усі часи люди цікавилися, як жили їхні предки, чим займалися та завдяки чому прославилися. Не менш цікаво порівнювати рівень життя століття-два тому й нині. Тому пропонуємо подумки перенестися до дореволюційного Чернігова. А допоможе поринути в атмосферу початку XX століття кандидат історичних наук Максим Блакитний.
Губернський центр початку XX століття
Сто років тому Чернігів був провінційним містечком російської імперії з населенням близько 35 тисяч жителів та центром однойменної губернії. Щоправда, від інших імперських міст Чернігів вигідно відрізнявся тим, що у ньому динамічно розвивався ринок порівняно недорогих товарів та послуг.
«Тут селилися багато чиновників та військових у відставці. Промисловості в місті майже не було, а середня заробітна плата становила 600-700 рублів на рік (по Росії – 1000 – 1100 рублів. – Авт.). Наприклад, губернський архітектор отримував 1400 рублів, молодший губернський ветеринар – 460, чиновники нижньої ланки – 240-600, викладачі гімназії – 900, лікарі – 800-850, офіцери – від 760 до 3900 рублів, 3 200 до 250, робітники -350-500, священники різного рангу – від 130 до 330 рублів», – розповідає Максим Блакитний.
.
