За інформацією: Суспільне Чернігів.
Ольга Смаглюк біля печі. Суспільне Чернігів
У вікнах старого будинку замість скла – плівка. Через дорогу два роки тому влучила російська авіабомба. Від села до російського кордону близько 20 кілометрів.
"Вікна повилітали. Дах поламало весь. Ну, на половину даху нам дали грошей, а половина — так і лишилася, тече, але… паску можна пекти. Ми цю хату підлаштували, бо піч тут така — українська, гарна і гарно випікає. Діжечка, яку мені передала бабуня називається "пекельна діжка". Хліб, паску, пироги — усе замішували у ній", — розповідає Ольга.
Ольга Смаглюк дістає тісто на паски із «пекельної діжки». Суспільне Чернігів
Жінка каже: бабусиним діжці та сорочці, в яку вдяглася господиня, понад 100 років. І якщо сорочку вона вдягає лише на свята – діжкою користується раз на три дні, бо сама регулярно готує домашній хліб. Родинні рецепти й звичаї, говорить Ольга, перейняла саме від бабусі.
"Мама тяжко працювала і ростила нас, трьох дівчат, а бабуня коло нас була – і в школу виряджала, і заплітала, і розчісувала".
Поки дрова перегорають, а тісто підходить, Ольга робить прикраси на паску.
"Трояндочки, потім будемо листочки робити".
Ольга Смаглюк робить прикраси із тіста на паску. Суспільне Чернігів
На прикраси до пасок витрачає приблизно півтори години. Розповідає, її родина переїхала у Печенюги на Новгород-Сіверщину, із Сосниччини — бабуся була родом з уже неіснуючого хутора Барбулівка. Звідти й рецепт, і звичаї.
"Трошки наливаємо олії, щоб змастити формочки. Змащюємо ручки олією і беремо тісто. Третю частину заповнюємо тістом", — коментує процес приготування паски Ольга.
Формами для пасок слугують старі каструлі та ємності.
"Щоб швидше підійшли наші паски – ставимо у тепле місце. Змащуємо пасочки жовтком. Глазур’ю не робимо так, як сучасні господині", — пояснює Ольга та співає, — "Благослови Боже, і отець, і мати, нашому дитяті паски випікати".
Приблизно пів години у печі – і готові паски на столі. Потім господиня умиває паски святою водою.
Перший відрізаний шматок паски Ольга Смаглюк ставить до ікони. Суспільне Чернігів
Перший відрізаний шматок паски Ольга Смаглюк, за звичаєм, ставить до ікони. Де, каже, він може стояти, поки не почнуть готувати дім до наступного Великодня.
"Свічечку запалюємо. Благослови Господи, нашу паску і дай діждати другу у здоров’ї і мирі", — примовляє Ольга.
Частину випечених власноруч пасок жінка щороку передає українським воїнам.
Готові паски. Суспільне Чернігів
Нагадаємо, раніше Суспільне розповідало столітній рецепт, за яким пекла паски Марія Науменко з села Форостовичі Новгород-Сіверського району.
Читати ще
Читати ще
У Чернігові до Великодня виклали понад 1000 пасок у формі рушника та встановили рекорд України
