Кабінет міністрів продовжує реалізовувати реформу середньої освіти, що розпочалась у 2016 році. До вересня 2026 року в Україні громадам доведеться закрити усі сільські школи, де навчається менше 60 дітей. Учнів переведуть в опорні заклади середньої освіти, що розташовані в більших населених пунктах. Разом з тим, з 2025 року частина шкіл перейде на 12-річне навчання. Чим зумовлені такі зміни, а також чого чекати школярам, — розбирався Центр громадського моніторингу та контролю.
Закриття сільської школи — занепад села
Станом на 2024 рік українськими школами опікуються органи місцевого самоврядування громад, де вони розташовані. Утім, їхнє фінансування здійснюють за рахунок освітньої субвенції з державного бюджету України. З 1 вересня 2025 року Уряд не фінансуватиме зарплати вчителів у школах, де навчаються менше 45 учнів, а з 1 вересня 2026 року — тих, де менше 60 дітей. Утім, це рішення не стосується початкових шкіл, а діятиме тільки на рівні 5 — 11 класів. Таким чином, громади матимуть вибір — залишати середні і старші класи в сільських школах, фінансуючи їх з власного бюджету, або ж закривати їх, а учнів возити до більших шкіл. Обсяг малочисельних шкіл в Україні є доволі значним, приміром на Харківщині така — кожна п’ята школа, а на Львівщині шкіл, де навчаються менше 45 учнів — 48, і усі вони можуть бути закриті за рік.
У Міністерстві освіти і науки пояснюють таке рішення кількома факторами. Через неможливість сформувати повні класи сільські школи створюють з’єднані класи, або ж переводять дітей на індивідуальне навчання. Внаслідок цього діти не мають належного рівня взаємодії один з одним, не навчаються одне в одного і не бачать прикладів для наслідування. Зазвичай у школах з малою кількістю учнів бракує і вчителів, тож існує практика викладання вчителями непрофільних предметів. Водночас, на освіту одного учня в селі держава в середньому на рік витрачає 30,4 тис. грн, а у місті — 24,4 тис. грн. Крім того, за оцінками Міністерства, рівень освіти в сільських школах поступається рівню освіти у містах: про це, зокрема, свідчать результати Національного мультипредметного тесту 2023 року. “Освіта в селах коштує дорожче, але не виправдовує ці кошти якістю”, — зазначили в МОН.
Колишній очільник Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук стверджує, що таке рішення Уряду було неминучим, оскільки за всі роки незалежності не було запропоновано моделі функціонування сільської школи в нових економічних умовах. “Увага до сільської школи, якої особливо й не було, впала до мінімуму. Ніхто в державі її долею не переймався. Із децентралізацією на ній було поставлено хрест узагалі. А сьогодні ситуацію із сільською школою доведено до повного абсурду. Тому, мабуть, іншого виходу, ніж масове закриття таких шкіл, уже нема”, — каже фахівець.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Седнівській громаді планують створити ладшафтний заказник «Клочківський»
Дванадцятирічна школа: одружені випускники та професія після ліцею
Інше освітнє нововведення, що очікується найближчими роками, — перехід на 12-річне навчання в школах. Відповідні пілотні проєкти в деяких школах розпочнуться наступного року, а по всій країні 12-й клас впровадять з 2027-го. У Міністерстві освіти пояснюють таку необхідність великим навчальним навантаженням учнів старшої школи та впровадженням профільної освіти у старших класах, а також підвищенням якості освіти в цілому. Як зазначає заступник міністра освіти Дмитро Завгородній, у 10 класі буде найбільша кількість обов’язкових предметів, яка зменшуватиметься з кожним наступним класом. Інший аргумент за збільшення кількості класів — адаптація української освіти до європейської. “12-річка є євроінтеграційним кроком. Тому що 19 країн Європи мають 12-річну систему навчання, а 17 країн — 13-річну”, — стверджує заступник міністра освіти Андрій Вітренко.
Паралельно планується розвиток мережі професійних ліцеїв, аби учні після дев’ятого класу мали вибір — продовжувати освіту, здобуваючи професію, або ж закінчувати старшу школу, орієнтуючись на вступ до університету. “Основний задум реформи — це зміна училищ та технікумів на професійні ліцеї, оскільки є загальне ставлення, що в училища йдуть ті, хто зовсім ні на що не спроможний. Це треба змінити, переосмислити і підняти престижність робітничих професій”, — пояснює секретар Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Наталія Піпа.
Водночас, Ігор Лікарчук ставиться до переходу на 12-річне навчання в запропонованому вигляді — критично. “Так, ми чи не єдина країна в Європі, в якій немає 12-річки. Але при цьому мовчимо, що в інших країнах відлік 12 років розпочинається із 3,4,5 років. Щоб випускники не закінчували 12-річку в дітородному віці. Це також дуже важливий мотиваційний чинник: чи варто дитину віддавати до школи, яку вона закінчить майже у 19 років. Якість освіти залежить від двох чинників. Перший — мотивація учня отримати якісні знання. Другий — якісна і продуктивна робота вчителя. Що в нас робиться для того, щоб запровадити нові мотиваційні чинники для здобувачів освіти? Нічого! У суспільстві давно сформувалося переконання, що стати багатим і успішним можна і без якісної освіти”, — підсумовує фахівець.
–
