Днями у Чернігові відбулась консультація міського управління культури і туризму з істориками щодо майбутньої реконструкції скверу імені Попудренка. У ньому взяли участь директор інституту історії Олександр Коваленко, директор історичного музею Серій Лаєвський, професор ніжинського університету Сергій Леп’явко, кандидат історичних наук Дмитро Казіміров, представники інституту національної пам’яті Сергій Горобець та Сергій Бутко, а також представники Управління культури та туризму Олександр Шевчук та Олександр Бондар.
Одним з головних питань цієї зустрічі було: «Що робити з братською могилою на території скверу?». Справа у тому, що у північно-східній частині скверу імені Попудренка розташована братська могила 24-х воїнів Червоної армії, які у вересні-жовтні 1943 року полягли в боях з нацистськими загарбниками під час їх вигнання з Чернігова та при форсуванні Дніпра. Серед них — Герой Радянського Союзу політпрацівник Зальман Віхнін, командир роти Йосип Доценко, командир полку Олександр Серьожников, артилерист Василь Сєриков.
«Місто, його сквери й вулиці — для живих, кладовища — для упокоєння померлих, загиблих…», — наголосив Серій Лаєвський.
Відповідь істориків була одностайною, і вони виступили за перепоховання братської могили з території скверу імені Попудренка на територію відповідного сектору комплексу поховань міського кладовища «Яцево», де знаходяться могили загиблих воїнів Другої світової війни. Зробити це треба відповідно військового поховального ритуалу.
«Сквер імені Попудренка, на території якого розташований музичний фонтан, є місцем для відпочинку та повсякденного життя жителів обласного центру. Він не призначений для знаходження братської могили воїнів, і не створює атмосферу пошани до тих, хто загинув в боях з нацистськими загарбниками під час їх вигнання з Чернігова та при форсуванні Дніпра в Другій світовій війні», — пояснив Сергій Горобець.
Окрім цього, до моменту перепоховання Сергій Бутко пропонує змінити напис на могильному надгробку — «Вічна пам’ять героям полеглим у боях за свободу і незалежність нашої Батьківщини». На його думку, він суперечить положенням двох Законів України, і пропонуємо замінити напис на — «Вічна пам’ять полеглим у боях за вигнання нацистських загарбників із Чернігова та форсуванні Дніпра в вересні-жовтні 1943 року».
Під час зустрічі історики з власної ініціативи вкотре за останні роки підняли питання необхідності перейменування скверу імені Попудренка. Першим про це нагадав Серій Лаєвський. Він, Олександр Коваленко і Сергій Леп’явко висловилися за нову назву — «Магістрацький». На їхню думку, вона символізує важливість та актуальність традиції місцевого самоврядування з часу отримання Черніговом магдебурзького права, створює атмосферу й меморіальні просторові підстави для вшанування найвидатніших місцевих діячів місцевого самоврядування.
В інституті національної пам’яті іншої думки, і пропонують назвати сквер на честь Левка Лук’яненка.
«У меморіальному просторі обласного центру він представлений тільки однією меморіальною дошкою на вулиці Рокоссовського. Для порівняння: на честь секретаря Чернігівського обкому КП(б)У, командира чернігівського радянського партизанського з’єднання М.М. Попудренка названі вулиця, є пам’ятник і названо сквер у центрі міста. Пропонуємо Чернігівський міській раді на честь Левка Лук’яненка перейменувати сквер імені Попудренка. Таким чином буде гідно вшанований наш видатний земляк, а сквер стане однією з візитівок обласного центру, одним із туристичних об’єктів національного та міжнародного рівнів», — аргументує свою позицію Сергій Бутко.
За підсумками зустрічі учасники підтвердили, що тема необхідності перепоховання є однозначно з’ясованою, а ось інші питання вони домовилися продовжити обговорювати і надалі.
Чернігівський формат (Автор: Олександр Майшев)
