Сучасна забудова відрізняється від старовинної. Адже старі будиночки видно здалеку, особливо приватні, які часто прикрашені дерев’яним різьбленням.
Багато різьбленого оздоблення можна побачити на будиночках на Менщині, зокрема в селах Бірківка та Блистова. Причому «почерки» майстрів у цих двох селах різняться. Бо це роботи різних людей.
«У Бірківці мало не на кожному будинку вікна прикрашені різьбою. Є дуже гарні будиночки з дерев’яним мереживом. Є багато чого однакового, зробленого за стандартами, але є й неповторне», – у коментарі для ЧЕЛАЙН зазначив Роман Боюн, староста Бірківського старостинського округу.
Він також каже, що нині вже, на жаль, немає майстрів, які вміють робити таку красу. Та й будиночки з різьбленням уже старі. Утім люди, коли міняють старі вікна на нові пластикові, різьблені віконниці залишають.
«Різьблені не тільки вікна, будинки прикрашає мережка. Але мережок залишилося небагато. Тільки два будинки в селі, де є таке оздоблення. Є цікаві меблі дерев’яні, меблі різьблені, але вони вже поодинокі. Нині таких меблів уже ніхто не робить, бо є сучасні. Це вже як раритети», – наголошує Роман Боюн.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як відкрити власну справу або знайти роботу: проєкт для ветеранів із Чернігівщини та їхніх родин
Утім, на Чернігівщині є заклад, де можна побачити старі меблі. Це Сновський історичний музей. Меблі там добротні, датуються кінцем ХІХ століття. Як кажуть, колись вміли робити. Цікаве тут усе, зокрема, стільці та дивани, що відрізняються поміж собою розміром і формою, але водночас схожі та напрочуд гармонійно поєднуються в одному стилі. Навіть під грамофон зроблена дуже гарна різьблена підставка.
У музеї розповідають, що бережуть усі експонати – навіть ті, що трішки зламані чи пошкоджені.
Звісно, є й окраса колекції – більш ніж сторічна шафа ручної роботи. ДоСновська приїжджають майстри навіть із Києва, щоб подивитися на неї. Ходять, фотографують і намагаються самі зробити щось подібне. Але зв’язуються потім із музеєм і розповідають, що чомусь нічого не вдається. Натомість у закладі, на жаль, не знають, який майстер зробив таку унікальну річ. Вона дуже добре збереглася до наших днів. Можливо, коли автор виготовляв цю шафу, він чимось обробив деревину, але зрозуміло, що не хімікатами, бо в той час навіть тканину фарбували рослинними барвниками. Імовірно, через це шафа чудово збереглася.
Привертає увагу і стіл із різьбленими ніжками, і письмовий стіл із шухлядками. Сучасні відвідувачі музею іноді плутають його із більярдним. Але до цієї гри він немає жодного стосунку. Раніше на ньому, як і годиться, стояло письмове приладдя.
–
Ірина Осташко
Фото – Вікторія Неруш
