Війна принесла українцям багато горя. Вона так чи інакше зачепила своїм чорним крилом кожну родину. Зокрема, у Людмили Галушко з міста Бобровиці Ніжинського району вона забрала найкоханішу і найріднішу людину – чоловіка Владислава.
Владислав Галушко за життя був великим оптимістом. Тому навіть в армії невипадково мав позивний «Смайл».
«Побратими чоловіка казали, та і я знаю, що, попри всілякі труднощі і негаразди, він постійно усміхався», – розповідає Людмила.
До повномасштабного вторгнення їхня родина жила своїм звичайним життям. Обоє працювали (Владислав – на заводі Coca-Cola, а Людмила – на складі MakeUp), будували спільні плани, мали мрії на майбутнє. Але клята війна вирішила все по-своєму…
До служби в армії Владислав займався активною волонтерською діяльністю, вивозив людей з окупованих сіл і району, забезпечував гуманітарною допомогою мешканців деокупованих територій.
.
