За інформацією: Суспільне Чернігів.
Колаж, на якому зображені бійці російського батальйону імені М. Кривоноса та Роман Смолянюк. Telegram-канал батальйону імені М. Кривоноса / Inform Centr Ukraine Analitik
Роман Смолянюк, який вважався зниклим безвісти, воює в російському батальйоні імені Максима Кривоноса. Про це стало відомо з розслідування, яке провела редакція Суспільного. У лютому 2025-го ДБР оголосило йому підозру за статтею про колабораційну діяльність. Згідно з її текстом, він з Ізяславського району, що на Хмельниччині. Однак пропагандистські ЗМІ повідомляють, що чоловік з Чернігівської області.
Загалом журналісти ідентифікували понад 30 українських військових, які воюють у батальйоні Кривоноса. Усі вони потрапили в російський полон у 2023-2024 роках. Офіційно в Україні їх вважають зниклими безвісти, їхні родини отримують виплати від держави. Що відомо про Романа Смолянюка та підрозділ в якому він воює — читайте далі.
Роман Смолянюк — колишній Нацгвардієць
Роман Смолянюк служив у підрозділі Національної гвардії з 15 липня 2023 року. За даними Державного бюро розслідувань, у серпні того ж року він зник безвісти. Слідчі з’ясували, що бійця росіяни утримували в Суходільській виправній колонії на території окупованої Луганщини.
За даними слідства, представники спецслужб РФ запропонували йому вступити в підрозділ імені Кривоноса. Як йдеться у справі, Смолянюк добровільно прийняв пропозицію і долучився до підрозділу.
У вересні 2024 року Смолянюк записав відео на якому український військовий, якого взяли в полон, розповів, що не задоволений українською владою і не хоче за неї воювати.
Смолянюк має позивний "Борзий", і він з’являється на каналі підрозділу під час тренувань.
Бійці російського батальйону імені Максима Кривоноса у серпні 2024 року. Telegram-канал підрозділу
Що відомо про російський батальйон імені Максима Кривоноса
Батальйон імені Максима Кривоноса сформували влітку 2023 року як частину російського добровольчого корпусу Міноборони РФ. Основою для нього стали колишні українські військовослужбовці, яких росіяни захопили в полон і — добровільно чи примусово — долучили до російської армії.
“За що ми боремось? За право на вільне життя, за близькі кожному українцю традиційні цінності, за рідну землю, на якій не буде всієї західної дегенеративної гидоти, яка намагається захопити нашу країну”, — йдеться в агітаційному ролику загону.
Командир підрозділу — уродженець Харкова В’ячеслав Губін, відомий на позивний "Батя Харківський". До війни він був вчителем історії та депутатом. Після 2014 року перейшов на бік проросійських бойовиків. Губін був одним із тих, хто намагався створити так звану "Харківську народну республіку", а також брав участь у штурмі будівлі Харківської ОДА в березні 2014 року.
За словами російського пропагандиста Гєннадія Альохіна, в батальйоні служать близько 200 військовослужбовців і ця кількість постійно зростає.
Бойовий шлях російського батальйону імені Максима Кривоноса розпочався на Луганщині у 2023 році. Потім підрозділ перекинули на Авдіївський напрямок. Нині батальйон залучено на Покровському напрямку для мінометно-дронової підтримки, про що він регулярно звітує у своєму телеграм-каналі.
Ідеологічний пост батальйону Максима Кривоноса. Telegram-канал підрозділу
Чи є воєнним злочином набір українських військовополонених до підрозділів РФ
Примушування військовополонених служити в збройних силах держави-агресора є воєнним злочином. Це прямо забороняє III Женевська конвенція 1949 року.
Як повідомив Суспільному голова Європейської мережі правозахисних організацій Ілля Нузов, російські посадовці, які можуть бути причетні до примусового вербування – офіцери, коменданти таборів для військовополонених або представники ФСБ – підпадають під юрисдикцію міжнародного права і можуть бути притягнуті до відповідальності в Міжнародному кримінальному суді.
"Це чітко кваліфікується як серйозне порушення Женевських конвенцій. У Римському статуті Міжнародного кримінального суду цій практиці відповідає стаття восьма: «Примушення військовополоненого до служби у силах ворожої держави». Це міжнародний злочин", – каже Нузов.
Юрист зауважує, що факт переходу полоненого на бік противника не є автоматично злочином, якщо військовий зробив це добровільно.
"Так, військовополонений має право добровільно приєднатися до армії ворога – це саме по собі не є порушенням. Але зрозуміло, що у випадку з українськими військовими, яких утримують в умовах катування, приниження й ізоляції, оцінити справжню “добровільність” цього рішення практично неможливо. Тому тут потрібне розслідування в кожному конкретному випадку".
Юрист також вважає, що українська сторона має вжити низку міжнародно-правових кроків для фіксації цього порушення. На його думку, про випадки примусу військовополонених до служби варто повідомити Міжнародний комітет Червоного Хреста. Це може посилити тиск на Росію і змусити її допустити представників комітету до місць утримання полонених. Він також наголошує на важливості передачі зібраної інформації до Комісії ООН з розслідування порушень в Україні та до Міжнародного кримінального суду як доказів воєнного злочину.
Читати ще
Читати ще
Колонією, де тримають полонених українців, керує Віталій Стержанов, який навчався й познайомився з дружиною у Чернігові
