Із 2016-го по 2021 рік Анатолій проходив службу в Державній службі України з надзвичайних ситуацій, у 2021 році підписав контракт і вступив до лав Збройних Сил України.
Анатолій та Вікторія познайомились 13 березня 2022 року. Він отримав поранення під час виконання бойового завдання, вона – медична сестра КНП «Ніжинська центральна міська лікарня ім. М. Галицького».
«Ми тоді довозили БК нашим, коли по нас відпрацювала артилерія, машина перевернулася, і ящики, кожен по 98 кілограмів, посипалися на нас, – пригадує Анатолій, – я на такому адреналіні був, що й не встиг зрозуміти, що трапилося, вибралися швидко, нічого не боліло. А потім, коли доїхали до своїх, зрозумів, що болить усе. Уже в лікарні виявилось, що в мене черепно-мозкова травма, 5 зламаних ребер і тріщина в хребті».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У громаді на Чернігівщині школярі стажуються на СТО
За збігом обставин, Вікторію, яка на той момент працювала в інфекційному відділенні, перевели в неврологічне, куди за тиждень до цього потрапив військовослужбовець.
«Я закохався не одразу, тоді якось не до цього було, хвилювався за побратимів, за рідних, думав, що буде далі. Вона мені крапельниці ставила, уколи, слово за слово – і почали спілкуватися. Потім, коли виписався, то переписувалися, іноді забігав увечері, приносив каву, а вона мене домашньою їжею підгодовувала, – сміється Анатолій. – Воно все вийшло саме собою, ми й самі не помітили. Я навіть не знаю, хто кого вибрав: чи я її, чи вона мене. Але я дуже швидко зрозумів, що моє. Не можу пояснити, просто відчув і все. Вирішив зробити пропозицію, придумав цілий квест. Попросив сестру, щоб вона її виманила ненадовго, а сам приготував вечерю, розкидав по будинку підказки, за якими вона мала знайти подарунок, ну, а коли знайшла обручку, то й зробив пропозицію. На моє щастя, вона погодилася».
Через 7 місяців після початку стосунків, 24 жовтня 2022 року, пара одружилася. «Ми подали заяву і одружилися в один день. Усе відсвяткували в сімейному колі. Мої колишні колеги з ДСНС, як дізналися, що одружуюсь, то прийшли привітати, а я й не знав, отакий сюрприз мені влаштували. Віка так і працює медичною сестрою та чекає мене з виїзду. Дуже нею пишаюсь. Ми розуміємо одне одного з пів слова, у мене ще ніколи такого не було. Щасливий, що все так склалося».
–
Джерело: Військова частина м.Ніжин
