Під час моніторингової місії документатори знайшли зошит із записами російських військових та коробку з-під взуття з написом про склад підрозділу окупантів. Завдяки цим знахідкам та інформації з відкритих джерел вдалося ідентифікувати дві російські бригади, які перебували у селі Велика Дорога на Чернігівщині, і кілька прізвищ конкретних військових.
Коли російські військові прийшли до Великої Дороги, їх було більше, ніж мешканців самого села. Разом із технікою військові розмістилися майже в кожному дворі. За свідченнями місцевих, росіян було близько півтори тисячі, а колони довго рухались селом.
Село Велика Дорога було в окупації від 25 лютого по 31 березня 2022 року. За цей час через бойові дії загинуло четверо місцевих, пошкоджені 53 будинки та господарські будівлі, 15 будинків — зруйновані повністю. Поруйнована й місцева школа.
Ховатись від обстрілів мешканцям Великої Дороги не було де: укриттів, окрім приватних погребів і підвалів, у селі немає. Це підтвердила у відповіді на запит Талалаївська сільська рада:
Документатори Освітнього дому прав людини в Чернігові фіксують воєнні злочини у містах, селищах і селах Чернігівщини. Побували і в селі Велика Дорога. За понад місяць окупації росіяни вчинили багато дій, які потенційно можуть бути кваліфіковані як воєнні злочини. Ймовірно, такі та подібні справи в майбутньому будуть розглядати суди та трибунали.
8 березня російські військові впритул розстріляли із танка будинок, де перебували п’ятеро цивільних. Достеменно не відомо, навіщо окупанти стріляли. Людям вдалося вибратися із палаючого будинку та дістатися до лікарні, однак троє постраждалих від опіків та поранень згодом померли. Ще двоє людей отримали опіки й довго лікувалися.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Загинув воїн із Чернігівщини
Ще одна місцева жінка загинула від потрапляння уламка снаряда в голову 23 березня 2022 року.
Російські військові використовували місцевих як «живий щит»: розташовували техніку у дворах, жили в будинках і погребах селян, часом виселяли для цього господарів.
Окупанти зайняли Великодорізьку гімназію й використовували її як базу для військових і госпіталь для поранених, про що свідчать, зокрема, крапельниці на стінах. Школа сильно постраждала: у класах побиті вікна та знищені меблі, декілька кабінетів вигоріло. Спортзал росіяни використовували як туалет, і тут же розміщували поранених. Зникла техніка, наприклад, ноутбуки та проєктори. Під стінами школи — окопи та рови. Мародерили не тільки в школі. У місцевих забирали гаджети, побутову техніку та електроінструменти, цінності, кухонне приладдя, одяг тощо.
У Великодорізькій гімназії документатори знайшли зошит, у якому ручкою написано «200 — Гореликов Стас, Проценко Александр», «300 — Смирнов С.А., Волков Александр», «-2 тигра» («Тигр» — бронеавтомобіль, на якому зазвичай їздять російські офіцери). Є там також деякі інші деталі й прізвища.
Вдалося ідентифікувати одного із загиблих окупантів. Це єфрейтор Станіслав Горєліков із Самари, котрий значився загиблим («200») у знайденому зошиті. Відеоепізод із його поховання відзняло російське місцеве телебачення «Самара-ГИС». Інше видання написало, що «він був інспектором взводу військової поліції 30 окремої мотострілецької бригади 2 гвардійської загальновійськової армії Центрального військового округу.»
Російський священик, який відспівував померлого, сказав, що «та смерть, яку прийняв Станіслав, є прикладом християнського подвигу». Це ще раз доводить, що російська церква підтримує збройну агресію росії в Україні, а злочинне вторгнення прирівнює до подвигу.
Загиблий окупант Станіслав активно дописував на сторінках у соціальних мережах, тому ми знаємо, що він пишався участю в параді 9 травня, хотів би взяти інтерв’ю у військового злочинця, колишнього командувача повітряно-десантних військ росії Шаманова та зустрітися з міністром оборони Сергієм Шойгу.
Командира 30-ї мотострілецької бригади Коледу Ігоря Леонідовича судили за статтею 17.7 російського кодексу про адміністративні правопорушення за те, що він «не приділив уваги фактам виявлення серед військовослужбовців корупційної поведінки та конфліктам інтересів». Він також має борги за аліментами.
На одній із коробок, знайденій у Великій Дорозі, вказана військова частина-отримувач посилки та адреса. В коробці, судячи з напису, зберігалося взуття для військових. За інформацією з наліпки це склад військової частини 58661-3 з міста Самара, розташованої за адресою: вулиця П’ятигірська, будинок 15, поштовий індекс 443030. Склад є структурним підрозділом 1062-го центру матеріально-технічного забезпечення рф. Це військове з’єднання Збройних сил рф, що об’єднує підрозділи матеріально-технічного забезпечення Сухопутних військ, Військово-Морського Флоту та Повітряно-космічних сил, розташованих на території Центрального військового округу.
Окрім того, в зошиті, знайденому у Великодорізькій гімназії, було зазначено число «385». Припускаємо, що це номер бригади, яка також заходила до села зі сторони Сум. Свідченням перебування у Великій Дорозі 385 артилерійської бригади рф також є напис на стіні одного із місцевих будинків, де хазяйнували росіяни: «МЕК ОРЕН 385 РЕЗЯ». Бригада дислокується у селі Тоцькому Оренбурзької області, тож, імовірно, «ОРЕН» — скорочене «Оренбург».
За інформацією проєкту «Кто воюет в Украине», командиром 385-ї гвардійської артилерійської бригади рф є Помиткін Олександр Вікторович.
У Великій Дорозі була вчинена низка порушень міжнародного гуманітарного права. Ми задокументували умисні вбивства, масштабне знищення і привласнення майна, умисне завдання ударів по цивільних об’єктах, посягання на особисту гідність та використання місцевого цивільного населення в якості «живого щита». Російські військові, які окупували Велику Дорогу, поводилися з цивільними українцями досить агресивно і зверхньо.
Ідентифікація військових підрозділів допомагає підтвердити їхню участь у російському вторгненні і знайти кадрових військовослужбовців, зокрема командирів, які виконували злочинні накази вищого воєнно-політичного керівництва. Командири підрозділів збройних сил рф, які безпосередньо беруть участь у незаконному вторгненні в Україну, можуть бути занесені до санкційних списків. Адже саме командир несе відповідальність за дії свого підрозділу, що підриває чи загрожує територіальній цілісності, суверенітету, незалежності України та вчиняє воєнні злочини на окупованих територіях.
Такі знахідки, як у Великій Дорозі, допомагають звузити коло російських військових, що перебували в конкретному селі, та з більшою ймовірністю встановити конкретних людей, які безпосередньо вчиняли воєнні злочини. Саме ж розслідування є ще одним кроком, що наближує притягнення до російських військових до відповідальності за вчинення воєнних злочинів.
–
Джерело: Освітній дім прав людини Чернігів
