Але часи настали! Сьогодні в Україні можна без проблем вирощувати субтропічні та тропічні культури, про які ми раніше навіть не чули. Що цьому сприяє – зміни клімату чи старання селекціонерів? Напевно, і те, і інше. Реальним стало навіть вирощування інжиру, плоди якого раніше привозили в Україну з Кавказу.
Ризикнете виростити інжир у своєму саду? Тоді придбайте саджанці в Яскрава Клумба – вітчизняному інтернет-магазині і насолоджуйтеся солодкою екзотикою.
Що ми знаємо про інжир?
Споконвіку інжир (фіга або смоква) ріс у теплому субтропічному кліматі Середземномор’я та на Близькому Сході. Про це дерево згадується у Біблії.
Інжир – близький родич домашнього фікуса. На своїй батьківщині – це дводомна рослина, яка характеризується наявністю чоловічої та жіночої форм. Запилення здійснюється певними видами комах, які не живуть у наших широтах. Тому старання селекціонерів були направлені на вирощування самозапильних морозостійких сортів.
Зрозуміло, що купувати саджанці інжиру та інших екзотичних культур потрібно лише у надійних постачальників та з вітчизняних розплідників. Інакше можете потрапити у халепу.
Районовані гібриди інжиру мають такі особливості:
- невелике листопадне дерево чи кущ висотою до 3 м,
- крона широка, проте не щільна,
- молоді стовбури красивого сріблясто-сірого відтінку,
- листя – декоративне, велике, різьблене,
- плоди – середнього розміру, схожі за формою на грушу,
- колір шкірки залежить від сорту та може бути кремовим, жовтим, зеленим чи фіолетовим,
- м’якуш солодкий, має відтінки від рожевого до бордового.
На одному місці інжир може рости та родити до 100 років.
Саджанці інжиру – особливості вирощування
Головна задача – забезпечити інжиру достатньо світла і тепла протягом вегетаційного періоду. Найкраще підійде південна сторона біля будинку, альтанки чи гаража. Вони будуть своєрідним теплим екраном, що перешкоджатиме протягам та створить затишок для рослини. Спеціалісти підказують, що можна використати навіть щити з плівки або листових матеріалів, паркани чи живопліт. Бажано, щоб поблизу не було високих дерев, здатних затінювати наш кущ.
Ямку для посадки приготуйте заздалегідь. Переконайтеся, що на ділянці легкі суглинки чи супіски, без заболочення та високого рівня грунтових вод. На дно покладіть дренаж – щебінь чи гальку. Підійде також бита цегла. Якщо можливо, викладіть дренажем стінки посадкової ями. Це буде перешкоджати кореневій системі розростатися вшир. Додайте суміш родючого грунту з суперфосфатом. Бажано, щоб яма постояла у такому вигляді 2 – 3 тижні.
За добу перед посадкою замочіть корінь рослини у розчині відповідного препарату. Це може бути будь-який укорінювач, наприклад «Корневін». Підготоване таким чином деревце обережно опустіть у ямку, розправте корінці, акуратно присипте землею, добре полийте та замульчуйте. Спеціалісти вважають найкращим періодом для посадки інжиру осінь, а точніше першу половину жовтня.
З настанням холодів саджанець обов’язково треба накрити. Селекціонери заявляють про морозостійкість інжиру до – 15 градусів. Проте не варто ризикувати, адже українські зими завжди багаті на різні сюрпризи. Не лише саджанці, а й дорослі дерева бажано накривати на зиму. Для цього крону інжиру формують кущем. Восени гілки пригинають до землі, накривають мульчею та дошками, що розкидають по мульчі. Зверху фіксують плівкою.
Крім цього моменту, догляд за рослиною нічим не відрізняється від догляду за іншими деревами вашого саду. У засушливий період вартує підливати інжир. Починаючи з другого року життя регулярно (до 3 разів на рік) вносити добрива, перед накриттям зробити формувальну обрізку. Плоди виростають на гілках першого року життя, тому торішні можна обрізати без проблем. Деякі сорти здатні родити вже на другий рік після посадки.
Інжир – красиве та корисне дерево
Інжир можна сміло використовувати у ландшафтному дизайні саду. Велике смарагдове листя на ошатному кущі прикрасить будь-який куточок саду. «В ноги» інжиру можна посадити декоративні багаторічники, нарциси, лілії, хости тощо.
Плоди вживають у сирому, сушеному та в’яленому вигляді. А варення з інжиру настільки смачне, що ви ніколи не забудете цей неймовірний смак.
На території України рекомендуються до посадки такі сорти:
- Адріатичний білий. Виведений українськими селекціонерами у Нікітському ботанічному саду. Має великі (понад 50 г) плоди кремового кольору, які відмінно зберігаються. Стійкий до різних захворювань;
- Неаполітанський. Виведений в Італії та адаптований до клімату України. Дуже врожайний з оригінальним смаком;
- Беянс. Також приємний сюрприз від Нікітського ботанічного саду. Сорт відомий ще з XIX століття. Морозостійкий та невибагливий.
Насолоджуйтеся смачною екзотикою, вирощеною власними руками!
