За інформацією: Суспільне Чернігів.
Колаж з подій серпня 2025 року на Чернігівщині. Колаж Суспільне Чернігів
У серпні 2025 року в Чернігівській обласній прокуратурі змінився керівний склад. Тепер її очолює Сергій Дейнека, окрім нього призначили і нових заступників. У цьому ж таки місяці розпочали капітальний ремонт дороги на вулицях Стрілецькій та Курсанта Єськова у Чернігові. Для цього спиляли понад сотню дерев та перекрили рух автотранспорту від площі Авіаторів до мікрорайону Єськова. Орієнтовно з середини серпня в області почали активно обговорювати впровадження диференційованого оголошення повітряної тривоги. І 27 серпня відповідну систему таки запустили.
Окрім того, останній місяць літа 2025 року запам'ятався атаками російських безпілотників на Ніжин. Так, вранці 19 серпня внаслідок влучання по сортодослідній станції загинув місцевий волонтер — 45-річний Євген Гомоляко. А 31 серпня російський "шахед", який поцілив в одне з підприємств критичної інфраструктури, залишив місто без води та світла.
Щодо позитивних подій серпня, серед таких був обмін полоненими, завдяки якому додому із російської неволі повернулися щонайменше п'ятеро нацгвардійців з Чернігівщини.
Більше про події серпня-2025 читайте у підсумковому матеріалі Суспільного.
Новий очільник обласної прокуратури
Про те, що Чернігівську обласну прокуратуру очолив Сергій Дейнека, стало відомо 4 серпня. За даними аналітичної системи YouControl, Дейнека до нового призначення очолював Дніпровську окружну прокуратуру міста Києва.
Окрім нового очільника прокуратури, призначили і нових заступників. Першим заступником керівника Чернігівської обласної прокуратури став Максим Роговенко. Ще два заступники — це Альберт Шаповалов та Андрій Котяш.
Протягом першого місяця з моменту нових призначень представники прокуратури вручили 45 підозр посадовцям та керівникам підприємств Чернігівщини за розкрадання бюджетних коштів на суму 63 мільйони гривень. Деякі з підозр стосувалися справ дев’ятирічної давнини.
Що це було? Які завдання ставив області генеральний прокурор? А також про свої наміри на цій посаді та нову команду — Сергій Дейнека згодом розповідав в інтерв'ю Суспільному:
Ремонт дороги на Єськова у Чернігові
У серпні у Чернігові розпочали капітальний ремонт дороги на вулицях Стрілецькій та Курсанта Єськова, про необхідність якого місцеві жителі та влада говорили кілька років поспіль. Однак проблема була в тому, що ця дорога розташована на території, яка належить Міністерству оборони.
Дорога на Єськова до ремонту. Суспільне Чернігів
Проте у липні 2024 року таки вдалося затвердити проєкт капітального ремонту частин зазначених вулиць. Роботи розділили на дві черги, бо частина дороги у власності громади, інша — держави. Загальна вартість ремонту — майже 183,5 мільйона гривень. Через понад рік (у 2025-му) почали підготовчі роботи: на узбіччі спиляли понад 100 дерев.
А з 12 серпня через ремонтні роботи там перекрили рух автотранспорту на ділянці дороги від площі Авіаторів у бік мікрорайону вулиці Курсанта Єськова. У зв'язку з цим автобусний маршрут №37 не доїздив до кінцевої одну зупинку.
Ремонт дороги тривав майже до кінця 2025 року, хоча спочатку планували його закінчити у жовтні, а потім у листопаді.
Тетяна Корж. Суспільне Чернігів
Чому так сталося — у коментарі Суспільному представниця міського управління житлово-комунального господарства Тетяна Корж пояснювала:
"Це і відключення електроенергії, у зв'язку з чим були перебої з постачанням асфальтобетонної суміші, відповідно, ці роботи також відстрочувалися. І також збільшився об'єм робіт, зокрема додались роботи з облаштування кінцевої зупинки громадського транспорту з об'їзним колом, які необхідно було виконати цього року".
Через додаткові роботи вартість ремонту цієї ділянки збільшилася на близько 25 мільйонів гривень.
Ремонт дороги на вулиці Єськова у Чернігові. Суспільне Чернігів
Насамкінець рух до кінцевої зупинки "вулиця Курсанта Єськова" відновили з 24 грудня. Станом на початок 2026 року залишились роботи з благоустрою території, де тривав ремонт дороги.
Запровадження в області диференційованої системи повітряних тривог по районах
У серпні на Чернігівщині почали активно обговорювати запровадження диференційованої системи повітряних тривог по районах. Хоча, як зазначав радник начальника Чернігівської ОВА Андрій Подорван, можливість зонування тривог в області вони розглядали на той момент останні півтора року. У серпні ж до обговорення цього питання підштовхнуло те, що над обласним центром годинами стали кружляти російські безпілотники.
За словами Андрія Подорвана, в ОВА певний час вивчали досвід інших областей та розглядали доцільність запровадження на Чернігівщині диференційованої системи повітряних тривог.
Як це було та що про цю ініціативу говорили освітяни, батьки дітей та представники бізнесу — Суспільне розповідало у сюжеті:
Тим часом на місцевому сайті петицій створили прохання: запровадити диференційоване оголошення повітряної тривоги на Чернігівщині. І за понад два тижні ця петиція зібрала 268 підписів із необхідних 250. Це означало, що місцева влада мала розглянути прохання та надати відповідь.
Ініціатор петиції Юрій Гець у тексті звернення зазначав:
"Повітряна тривога по всій області має вмикатися лише у разі ракетної загрози, тобто високошвидкісної цілі. У випадку виявлення дронів типу «шахед» — сигнал має подаватися лише в тих населених пунктах, у напрямку яких БпЛА наблизилися на відстань, наприклад, до 40 км".
Необхідність такого підходу чернігівець обґрунтував тим, що це допоможе:
- уникнути зайвої зупинки роботи шкіл, садків й інших установ і бізнесу в нецільових районах;
- зменшити стрес у мешканців, особливо серед чутливих людей і дітей, що змушені евакуюватись у підвали під час навчання або денного сну в садочках;
- покращити економічну ситуацію регіону без шкоди для безпеки.
Проте, як повідомляв 19 серпня під час засідання Ради територіальних громад області начальник Чернігівської ОВА В'ячеслав Чаус, за результатами голосування за це питання 18 серпня на Раді оборони області ухвалили рішення — поки нічого не змінювати.
Але 25 серпня начальник Чернігівської МВА Дмитро Брижинський звернувся до Головного управління ДСНС в області із пропозицією запровадити диференційовану систему повітряних тривог. Мовляв, це дозволить не переривати навчання там, де немає загрози.
Вже на наступний день — 26 серпня — в ОВА заявили, що не виключають можливості запровадження диференційованої системи повітряних тривог. Для цього шукають оптимальне рішення відповідно до безпекової ситуації.
А 27 серпня систему диференційованої повітряної тривоги на Чернігівщині запустили, щоправда, спочатку в тестовому режимі.
Перший сигнал пролунав о восьмій годині 18 хвилин на території Новгород-Сіверського району. Про це повідомив начальник обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус.
Як розповіла Суспільному директорка однієї з чернігівських шкіл, така система оповіщення має зменшити тривалість перебування дітей в укриттях. Також диференційоване сповіщення про небезпеку збільшить прибутки бізнесу, про це сказала представниця одного з ТРЦ Чернігова.
Як містяни реагували на впровадження диференційованої тривоги, дивіться у сюжеті:
Атаки російських безпілотників на Ніжин
Вранці 19 серпня Ніжин перебував під атакою російських безпілотників. Як повідомляв начальник Чернігівської ОВА, було влучання у кілька цивільних об'єктів.
Так, один БпЛА типу "Герань" упав на околиці міста близько дев'ятої години ранку. Загинув цивільний чоловік 1980 року народження. За інформацією Ніжинської міськради, "Герань" поцілила на територію нефункціонуючої сортодослідної станції.
Як згодом стало відомо, загинув місцевий волонтер — 45-річний Євген Гомоляко.
Загиблий волонтер Євген Гомоляко. Facebook-сторінка Миколи Ставничого
Як розповідала Суспільному знайома загиблого — місцева жителька Ольга — Євген зазнав поранення у голову:
"І «швидка» приїхала, і ДСНС, усе приїхало, але вже пізно було, тому що йому влучило в голову. Дуже-дуже хороший хлопець був. У нього сімʼя, все добре. Дуже людина була хороша".
Прощання із загиблим відбулося 20 серпня в Ніжині.
Євген Гомоляко — засновник і голова благодійного фонду STRONG Ніжин. Про його волонтерську діяльність згадувала й знайома родини Марина Любомирська у своєму дописі на Facebook:
"Женька був справжнім мужнім патріотом, волонтером, він допомагав усім. Ще вчора він пакував та відправляв посилки хлопцям на передову… Він завжди знаходив слова підтримки, приходив на допомогу, був добрим, веселим, світлим. У нього були плани на життя, але ця клята війна все забрала…"
Про події 19 серпня у Ніжині Суспільне розповідало у сюжеті:
А вже зранку 31 серпня російський "шахед" поцілив в одне з підприємств критичної інфраструктури Ніжина та знову залишив місто без світла й води.
Пізніше начальник Чернігівської ОВА В'ячеслав Чаус повідомив, що через атаку безпілотника без електрики залишилися майже 30 тисяч домогосподарств у Ніжинському районі та частині Ніжина.
Станом на 19-ту годину 31 серпня електропостачання після цієї атаки "шахеда" на об'єкт критичної інфраструктури у Ніжині відновили.
Ракетна атака на Чернігівщину
Окрім російських безпілотників, у серпні 2025-го на Чернігівщину летіли й ракети. Так, у ніч на 12 серпня російські війська атакували область чотирма балістичними ракетами, а саме "Іскандер-М/KN-23". Про це повідомляли Повітряні сили ЗСУ.
За інформацією Генштабу ЗСУ, вночі 12 серпня російські війська здійснили ракетний удар по території одного з навчальних підрозділів Сухопутних військ Збройних Сил України. Є загиблий і поранені.
"Оповіщення особового складу було здійснено належним чином одразу після надходження сигналу «Ракетна небезпека». Попри вжиті заходи безпеки, під час переміщення до обладнаних укриттів та сховищ група військовослужбовців потрапила в зону ураження касетних боєприпасів", — йшлося у повідомленні.
На той час було відомо про одного загиблого та 11-х поранених різних ступенів тяжкості. Ще 12 військовослужбовців звернулося за медичною допомогою зі скаргами на акубаротравму та гострий стрес.
Обмін полоненими 24 серпня
Між Україною та Росією 24 серпня відбувся черговий обмін полоненими. Додому повернулися українські військові та восьмеро цивільних українців.
Серед звільнених з полону українців було щонайменше п'ятеро нацгвардійців з Чернігівщини. Суспільне розповідало про Артема Тур'яницю, Андрія Супіка, Миколу Кушнарьова, Володимира Коткова, Ігоря Маціяка.
Обмін 24 серпня 2025 року. Олександр Михайлов
Вони перебували у неволі з перших днів повномасштабного вторгнення. До рук росіян потрапили, захищаючи Чорнобильську АЕС.
Читати ще
Читати ще
Липень-2025 на Чернігівщині: нова система оповіщення, розкрадання продуктів у військовій частині, помер Леонід Яковишин
Читати ще
Червень-2025 на Чернігівщині: повернення з полону, у Прилуках загинула родина рятувальника, а на фронті — Дмитро Горнов
