Повторно здичавілий міський собака – так називають тварин, які опинилися на вулиці після того, як жили у родині. Таких у Чернігові та околицях побільшало – внаслідок того, що люди, тікаючи від обстрілів, залишали чотирилапих напризволяще. Детальніше про це розповіла у програмі «Українського радіо: Чернігівської хвилі» начальниця КП «Ветеринарно-стерилізаційний центр «Крок до тварин»» Тетяна Діденко.
«Коли ми говоримо про воєнні часи, то тут дуже сумна історія, є навіть такий термін «повторно здичавілий міський собака». Це офіційний термін, коли тварини були домашніми, а потім стають дикими, повертаються на околиці та риють нори».
Чернігівська підприємниця Вікторія Калмикова під час війни врятувала від смерті 27 собак і 15 котів. Вона збирала тварин на вулицях Чернігова та навколишніх сіл. Здичавілих собак бачила на власні очі, писала про них публікації на Фейсбуці.
Вікторія розповідає про це в сюжеті Суспільного:
Розповідала, що собаки, які залишилися без будинку та господарів збивалися у зграї, охороняли свої території та душили курей. За її словами, селяни в Новоселівці боялися за себе і своє господарство, виходили на відстріл таких собак. Говорить, це відбувалося не тільки там, а в багатьох селах, звідки виїхали господарі й залишили домашніх тварин. Зокрема, говорить про Киїнку й Трисвятську Слободу.
«Нещодавно дорогою із Городні мій робітник зупинявся тричі, аби підгодувати нічийних собак. Тварини у своїй більшості стали дикими. Вони й вижили тому, що не підходили до людей, які були налаштовані агресивно до таких собак, особливо, якщо тварини великі за розміром».
За словами Тетяни Діденко, шлях до регулювання чисельності таких тварин дуже повільний, особливо враховуючи, що у людей низька відповідальність, а законодавство працює слабо.
«Звісно, що за 10 років активної зоозахисної діяльності вдалося досягти вагомих результатів зі зменшення кількості безпритульних тварин. Війна відкинула цю роботу, якщо не на десять, то на сім років назад».