За інформацією: Суспільне Чернігів.
Бійці з Чернігівщини, з якими попрощалися 23 квітня 2025 року. Бахмацька міська рада/Линовицька громада/Яблунівська громада/Прилуцька міська рада/Бобровицька громада/Борзнянська громада
23 квітня в останню путь провели шістьох військових ЗСУ з Чернігівщини — Євгенія Жметка, Олега Михайліченка, Василя Білича, Руслана Ленця, Андрія Борисенка і Тараса Ковтуна.
Про це Суспільному повідомили в Бахмацькій міській раді, Линовицькій громаді, Яблунівській сільській територіальній громаді, Прилуцькій міській раді, Бобровицькій та Борзнянській територіальних громадах.
Євгеній Жметко народився 15 липня 1998 року в місті Бахмачі, навчався в місцевій гімназії, потім закінчив політехнічний технікум Конотопського інституту Сумського державного університету. Згодом працював у галузі тваринництва на приватних підприємствах у Бахмачі, Хмельницькому, Чернівцях.
Євгеній Жметко. Бахмацька міська рада"Йому справді до душі була робота на свинокомплексі. Хоча ветеринарну справу він не вивчав у жодному виші, серце й розум самі підказували, як лікувати тварин. З часом досвід став його найкращим вчителем. Колеги поважали Євгенія за розум, дбайливість і золоті руки", — згадують про загиблого родичі та колеги.
Контракт зі Збройними Силами України Євгеній підписав 27 лютого 2025 року.
Загинув Євгеній Жметко 17 квітня 2025 року в бою на Луганщині.
Поховали воїна у Бахмачі.
В нього залишилися дружина Анастасія та син Матвій, якому незабаром виповниться 7 років.
Олег Михайліченко народився 28 лютого 1993 року у Линовиці. Тут ріс та закінчив місцеву школу. Вступив до Київського національного авіаційного університету, де здобув спеціальність "диспетчер авіапольотів".
Олег Михайліченко. Линовицька громада
До лав ЗСУ долучився у 2022 році.
Загинув старший лейтенант Олег Михайліченко 18 квітня 2025 року під час виконання бойового завдання на Донеччині. Поховали бійця в рідній Линовиці.
Василь Білич народився 7 січня 2002 році в селі Вільхівці-Лази на Закарпатті. У 2010 році сім'я переїхала до села Сергіївка Яблунівської громади. Тут закінчив школу та вступив до Діхтярівського професійного аграрного ліцею.
Василь Білич. Яблунівська сільська територіальна громада
У 18 років Василь Білич був призваний на строкову службу до армії. У 2023 році знов долучився до лав ЗСУ. Служив воїн у десантно-штурмових військах.
Нагороджений відзнакою президента України орденом ІІІ ступеня "За мужність".
Загинув Василь Білич 17 квітня 2025 року на Сумському напрямку.
Поховали воїна у Прилуках.
Руслан Ленець народився 24 грудня 1972 року в Прилуках. Навчався в Прилуцькій середній школі №7. Після школи — строкова служба в армії. Працював на підприємствах міста та району. Був майстром по дереву.
Руслан Ленець. Прилуцька міська рада
У 2023 році долучився до лав ЗСУ.
Руслан Ленець помер 15 квітня 2025 року в селі Матвіївка Запорізької області.
Поховали бійця у Прилуках.
Андрій Борисенко народився 24 грудня 1982 року в селі Осовець Бобровицької громади. Навчався в Щаснівській середній школі, після 9 класу працював у сільгосппідприємстві "Маяк" різноробом.
Андрій Борисенко. Бобровицька територіальна громада
У 2008 році поїхав працювати до Києва в приватну структуру різноробом, а згодом став водієм. Одружився і проживав в Києві з донькою та дружиною.
З початком повномасштабного вторгнення російських військ в Україну Андрій Борисенко був призваний на військову службу по мобілізації.
Загинув Андрій Борисенко 13 квітня 2025 року на Донеччині.
Поховали воїна на кладовищі у рідному селі.
Тарас Ковтун народився 5 серпня 1975 року в селі Оленівка Борзнянської громади. Після закінчення 11 класів місцевої школи продовжив здобувати освіту в Ніжинському технікумі механізації. Проходив строкову службу в десантних військах.
Тарас Ковтун. Борзнянська громада
Працював водієм у місцевому СТОВ. Більшу частину життя прожив у Києві, де працював у лавах Національної поліції України. А наприкінці 2021 року за вислугою років звільнився і вийшов на заслужений відпочинок.
Війна застала Тараса Ковтуна у рідному селі. Чоловік вступив до місцевої тероборони. А вже весною 2022 року добровільно, разом із сином став на захист України.
Має Подяку командира військової частини, відзнаки Міністра оборони України "Захиснику України", Президента України "За оборону України", пам’ятну медаль "За оборону міста-героя Харків" та почесний нагрудний знак Головнокомандувача Збройних Сил України "Золотий хрест".
Попрощалися з Тарасом Ковтуном та поховали його у Києві на Південному кладовищі.
Читати ще
Читати ще
Як у Чернігові курсуватиме громадський транспорт до міського кладовища «Яцево» у поминальні дні
