Останнім часом в українських містах, зокрема, і в Чернігові, проходять так звані «тарифні протести». На них люди вимагають зниження тарифів на комунальні послуги та найчастіше звинувачують компанії, які надають їм ці послуги, не завжди розуміючи, хто за що відповідальний, і що саме впливає на тарифоутворення.
Навіть від представників місцевої влади, які виходять до людей, та що там — від самого прем’єр-міністра на засіданні Уряду можна почути підміну понять постачання газу, його доставки (розподілу) та транспортування.
Розбираємося в поняттях
Візьмемо АТ «Чернігівгаз» — оператора ГРМ, компанію яка надає послугу з доставки (або розподілу) газу серед всіх споживачів на території свого регіону. Але ж варто розуміти, що перш ніж блакитне паливо опиниться у конкретному місті чи селі, воно долає не десятки, а сотні кілометрів. Продають газ (це такий самий товар, як і всі інші, які купує споживач) газопостачальні компанії. Його транспортуванням газотранспортними магістралями територією України займається оператор ГТСУ. І тільки в кінці всього цього ланцюжка блакитне паливо потрапляє в газорозподільні мережі області, за допомогою яких облгаз і організовує його доставку до оселі — від будь-якого постачальника, якого обрав сам споживач.
АТ «Чернігівгаз» не має ліцензії на постачання природного газу, не продає його, не займається транспортуванням газу та, відповідно, не впливає на формування ціни на газ, до складу якої входить транспортування.
Також деякі протестувальники вимагають від облгазів повернути в «народну» власність газорозподільні мережі, бо вони не хочуть платити за доставку блакитного палива. Проте ніхто чомусь перед цим не цікавиться, що більшість цих мереж як були, так і залишаються у власності кооперативів, міста, держави, і за поодинокими винятками — у приватній власності. Незалежно від того, кому належать різні частини газорозподільних мереж, «Чернігівгаз» за договорами господарського відання забезпечує їх щоденне утримання та обслуговування і несе відповідальність за безперебійну та безпечну доставку газу всім споживачам регіону.
Навіть якщо певне об’єднання громадян вирішило газифікувати свої будинки, і за свої кошти проклали газопровід до них — вони так само потребуватимуть свого оператора ГРМ, адже без щоденного обслуговування будь-яка труба за декілька років перетвориться на металобрухт. Саме оператор ГРМ забезпечує роботу аварійно-диспетчерської служби 104, щоденний контроль тиску та стану газопроводів і обладнання, ремонт та модернізацію мереж, повірку лічильників газу, облік спожитого газу, сервісне обслуговування споживачів тощо. Ці роботи критично необхідні для стабільної доставки газу, і саме тому входять до тарифу на розподіл.
Одні з найбільших витрат підприємства пов’язані з вартістю газу, який Оператори ГРМ купують для технологічних потреб. Технологічний газ використовується для забезпечення належного тиску в мережах — щоб газ рухався газопроводами до споживачів. Його придбання газорозподільні підприємства проводять за ринковою ціною через тендерні процедури.
І, нарешті — у 2021 році НКРЕКП включила до тарифу температурні коефіцієнти (приведення обсягів спожитого газу до стандартних умов), які 2 роки були каменем спотикання. Після двох років судів оці технологічні втрати газу враховані Державним регулятором в тарифі на його доставку.
Зі структурою тарифу, інвестиційною програмою (тобто на які роботи по розвитку мереж йдуть кошти з тарифу), з фінансовою звітністю кожен бажаючий може ознайомитися на сайті «Чернігівгазу» — там ця інформація є у вільному доступі. До слова, в 2021 році «Чернігівгаз» планує інвестувати у розвиток газорозподільної системи 36,5 мільйонів гривень.
Без гарантованого тарифом на розподіл постійного обслуговування будь-яка газова труба за декілька років перетвориться на металобрухт.
Підсумовуючи вищевказані факти, можна з впевненістю казати, що плата за розподіл газу – це не плата «за трубу», як сьогодні її часто називають. Послуга розподілу газу – це складний технологічний процес, який має свою собівартість, забезпечується спеціалізованими структурами та фахівцями. І лише завдяки роботі операторів газорозподільних мереж, яким є і «Чернігівгаз», можливе безпечне та безаварійне газопостачання для кожного споживача.
Довідка
Газорозподільні мережі — це система газопроводів високого, середнього та низького тиску, а також вуличні та газопроводи-вводи. АТ «Чернігівгаз» обслуговує 14 тисяч кілометрів таких мереж. Крім того — обладнання, споруди та об’єкти, без яких газопровід самостійно функціонувати та доставляти газ не здатен: більше 2 тисяч газорегулюючих пунктів (ГРП та ШГРП), станції електрохімзахисту, які запобігають корозії труб, засувки та інше.
Тариф на розподіл— це вартість гарантованої доставки кубічного метра газу до споживача. НКРЕКП розраховує його шляхом співвідношення вартості витрат на обслуговування газорозподільної мережі до річної замовленої потужності (обсягу газу, доставленого до споживачів за рік).
