За інформацією: Суспільне Чернігів.
ФОТО: колаж Суспільне Чернігів
Дія роману Марини Гримич "Клавка" відбувається в повоєнні роки в Спілці письменників України й в київському письменницькому будинку РОЛІТ. Цей період відомий в історії України тим, що після Другої світової війни знову починається боротьба радянської системи з "буржуазним націоналізмом".
Таку книгу рекомендує до прочитання докторка педагогічних наук, професорка кафедри української мови та літератури НУЧК імені Т.Г. Шевченка Ольга Лілік.
Ця політика отримала назву "жданівщина" від прізвища секретаря ЦК ВКП(б) з ідеології Андрія Жданова, який став ідейним натхненником боротьби з інакомисленням, вільнодумством і свободою творчості в суспільстві.
У руслі цих тенденцій у 1947 році відбувся Пленум Спілки письменників України (СПУ), відомий в історії розгромом української літератури, зокрема паплюженням Юрія Яновського та Максима Рильського. Загалом суспільне життя того часу була позначене нацьковуванням письменників один на одного, атмосферою підозрілості й тривожності, яку досить майстерно відобразила у своєму романі Марина Гримич.
Головна героїня роману Клавка – секретарка Спілки письменників, яка знає про письменників усе: вона передруковує документи, а відповідно, знає про офіційну лінію керівництва Спілки ще до того, як її озвучать публічно. Вона чує приватні розмови письменників і знає їхнє бачення ситуації, вона потрапила в довіру до впливового партійного функціонера й обізнана щодо його ставлення до певних осіб.
Окрім того, Клавка дружить із письменниками, а отже, бере участь в особистих бесідах і знає історію кожного з них. Це дає змогу Марині Гримич через Клавку нібито пропустити два потоки – офіційної позиції комуністичної партії, яку змушені транслювати члени Спілки письменників, і справжніх думок, які вирують у їхньому середовищі.
Варто зазначити, що сюжетна лінія, у якій описана підготовка до славнозвісного пленуму, переплітається з любовною лінією, пов’язаною з любовним трикутником, у центрі якого опиняється Клавка.
Окрім того, на сторінках роману відтворена атмосфера повоєнного Києва, особливо колоритно змальовано Євбаз, на який Клавка любить приходити, аби купити їжі, начистити взуття, послухати місцеві легенди і плітки або просто подивитися на місцевий люд.
Роман Марини Гримич "Клавка" має відкриту розв’язку, що має заохотити читача до ознайомлення з його продовженням – романами "Юра" і "Лара".
