За інформацією: Суспільне Чернігів.
ФОТО: колаж Суспільне Чернігів
У романі "Ловець океану" Володимира Єрмоленка багато філософських тез, які спонукають читачів до роздумів. Це твір, який можна читати безліч разів і кожного разу знаходити для себе щось нове і потрібне читачу в конкретну мить життя.
Така рекомендація для прочитання від докторки педагогічних наук, професорки кафедри української мови та літератури НУЧК імені Т.Г. Шевченка Ольги Лілік.
Сюжет філософського роману сучасного українського письменника Володимира Єрмоленка розгортається на основі сюжету античної епопеї "Одіссея" Гомера: головний герой повертається додому після двадцяти років блукань, але там немає його родини (ані дружини Пенелопи, ані сина Телемаха). Він розуміє, що треба повернутися до Трої й по дорозі перепросити всіх, кого він скривдив.
На зворотному шляху Одіссей зустрічається з Сиренами, відвідує землю Навсикаї, острови Каліпсо та Цирцеї, спускається до царства Аїда. Важливо, що перш ніж розказати про нові пригоди героя, автор роману нагадує, що було в першій мандрівці.
Врешті в одному з розділів розказано, куди поділася Пенелопа. Здійснюючи цю мандрівку, отримуючи прощення від різних персонажів, Одіссей дедалі краще пізнає себе й розуміє головні сили, які скеровують його життя: кохання, смерть, провину, красу і втрату.
Роман Володимира Єрмоленка – це книга про пошук себе, про своє місце у просторі й часі, а також про переосмислення й розплату. Окрім того, автор подає описи взаємин між чоловіками та жінками, прагнучи пояснити емоційну різницю між ними. Він намагається передати емоції, думки та почуття міфічних героїв, щодо яких із класичної "Одіссеї" нам відомо лише про події, що з ними відбувалися.
Варто звернути увагу і на стиль твору: плин розповіді в романі "Ловець океану" повільний і розмірений, подекуди в читача виникає враження, ніби він сидить на березі океану і все написане пропускає через себе.
