Щоб пам’ять не згасала

У Новгороді-Сіверському відкрили Алею з портретами Героїв московитсько-української війни.
Місто вшанувало кожного Воїна, чиє життя за Батьківщину забрав лютий фашист россіі.
Портрети земляків встановлені в центральній частині прадавнього Новогородка невеличкою анотацією.
Зображення Героїв виконані в великому форматі та розташовані ліворуч від входу на Алею.
Тут імена тих, хто не опустивши зброю пішов у засвіти від 2014 року. Досі на алеї стояли погруддя «героїв совіцького союзу»-земляків -учасників Другої світової війни, мармурові знаки загиблим в Афганістані та учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС.
Відтепер мужні обличчя вічних охоронців України, до останнього подиху виконавших конституційний обов.язок з захисту Вітчизни, щоденно зустрічатимуть кожного ступившого на парковий простір колишнього міського Троїцького саду.
Місто на Десні довго не мало серйозного меморіяльного творіння з закарбованими іменами воїнів московитсько-української війни від 2014 року.
Тепер же, важливим є усвідомлене бажання зберегти той скарб, який міцненько зачіпатиме сумління нині сущих новгород-сіверців. Зрозуміло, що непересічний простір на ознаку пам.яті загиблих вартує щоденної уваги містян! Адже тут перманентно має бути присутнім порядок з належним санітарним станом. А фахівці відповідних служб громади приречені попрацювати над подальшим вдосконаленням дизайну та доопрацюванням того, де мають місце певні огріхи чи недоліки в процесі створення об.єкту меморіялізації.
Думається, з часом буде доведено до завершення встановлення невеличкого пристосування для квітів під кожним портретом,бо їх обов.язково люди приноситимуть. Рівно як і не завадить окреме впорядкування земельного покритття під бігбордами.
А наразі – гарний початок! Отож і констатуємо, що міською радою здійснено відповідальний крок до демонстрації намірів гідного вшанування полеглих земляків в гідній місцині!
Звучить Український Славень!
Влада громади на чолі з головою Людмилою Ткаченко, батьки, діти, брати, сестри загиблих та гости заходу стають учасниками урочистої події.
До присутніх звертається очільниця громади, за ініціятивою якої був облаштований меморіяльний об.єкт славному Українському Воїнству з Новгорода-Сіверського та сіл громади.
«Вони тримають над нами Небо,- так розпочинає свій меседж пані голова. Це про них, наших Героїв. Вони віддали життя за рідну землю, Незалежність і майбутнє нашої країни.
І скільки б років не минуло, біль втрати за сина чи донькою ніколи не стихне у батьків; біль дитини, яка вже ніколи не побачить батька. Їхні нездійснені мрії, не створені родини, ненароджені діти.
«Душу -Богові, життя -Україні, честь-для себе»-це про них, відтепер наших Небесних янголів.
Сьогодні ми згадуємо наших Героїв молитвою і хвилиною мовчання, але знаємо, що вони вже небесним військом продовжують тримати над нами Небо. І триматимуть до Перемоги, бо ми боремося за свою Богом дану землю. Царство Небесне та Вічна Пам.ять Героям! Доземний уклін вам, рідні наших Захисників!»
Про крок у вічність, здійснений мужніми чоловіками, здається, міркував кожен з присутніх, як і про бажання втішити рідних, що прийшли на нове відтепер місце вшанування Геройського чину представників їхньої родини.
На жаль, навіть найбільш щемні слова й митьне зможуть закрити той біль, що заліг назавжди в розбитих серцях. А тому, як і пісня та музика скрипки, що звучали в виконанні вчительок музичної школи в пам.ять подвигів та втрат, здійснених війною російських фашистів проти УКРАЇНЦІВ, так і сльзи людей виказували вічний сум.
Ось тому про потребу не здаватися долі та долати випробування заради своїх рідних, які полягли в боях з ворожою ордою, а значить тримати стрій заради продовження справи Героїв, говорила у своєму виступі голова районної організації «Єдина Родина Чернігівщини» Віра Василівна Бондаренко. Мати Героя війни Валерія Бондаренка, який першим прийшов на рідну землю «на щиті» в серпні 2014 року, закликала батьків, братів, сестер, дружин чи чоловіків, які втратили Героя, до єднання. Просила не втрачати сили, а рухатися вперед, ширити відомости про подвиг рідних людей і свято берегти пам.ять.
Ми спілкувалися з Вірою Василівною за мить до початку заходу. Жінка має сподівання, що Новгород-Сіверська громада зможе належним чином доглядати за новим меморіяльним простором, уможливити хуліганські дії чи прояви вандалізму, що неодноразово мали місце на похованнях Героїв у селах та місті. Зійшлися з матір.ю Героя московитсько-української війни на тому, що міській владі можна буде потурбуватися про встановлення камер спостереження.
Подібну ініціятиву підтримує і Валерій Іванович Шинкаренко, батько загиблого сина Владислава та Іван Михайлович Шульга, син якого Максим також загинув на фронті.
Словом, сум та біль батьків-не пішли від них геть, продовжуючи давити на серце. Натомість, часточка впевнености цінности подвигу рідної людини в їхній свідомости -обов.язково зросте. Зросте в напрямку сподівань, що за них переймаються, їх не забувають і чин звитяги Воїна на полі брані, віддавшого життя, пам.ятають!
У цій філософії і ховається вічна, як повітря, українська любов до Героїв, які полягли за Батьківщину, турбота за батьків, братів, сестер, дружин чи чоловіків, осиротівших назавжди з кожною втратою. І про все це, як про Героїв, які пішли від нас, захистивши Українській простір від лютих фашистів росії, так і про нині сущих, які молитимуться за Царство Небесне для лицарів Землі Української зі священниками Православної Церкви України!
Мир нам! Слава Україні! Героям Слава!

Автор: Борис Домоцький, Правий берег Десни

Источник: format.cn.ua