Коли ворог прийшов на твою землю – часу на роздуми немає: потрібно брати зброю і боронити Батьківщину. Саме так сталося і з заступником командира роти з бойової підготовки Михайлом, який у перші години повномасштабного наступу російських загарбників відправився на фронт. Дзвінок про те, що все почалося, він отримав ще о 04:20 24 лютого…
Михайло народився у Чернігові. Закінчив військову кафедру імені Івана Черниховського. За спеціальністю – командир механізованого взводу. Разом з побратимами зупинив колону ворожої техніки та не допустив провезення вибухових речовин у Чернігів. Отримав орден Богдана Хмельницького за мужність ІІІ ступеня.
Герой одразу прибув до своєї військової частини, щоб отримати зброю і стати на захист країни. Насамперед подбав про забезпечення усім необхідним своїх підлеглих та чекав на подальші накази від командування.
«Наступного дня отримав бойову задачу і прибув для виконання завдань за призначенням», – розповів він інформаційному агентству «АрміяInform».
Перше важливе завдання
Михайло разом з іншими військовими мали знищити колону ворожої техніки. «Зустрічали» захисники панцирники противника на околицях Чернігова разом із тероборонівцями та бійцями танкової бригади. Спочатку бійцям вдалося знищити ворожу піхоту, яка йшла попереду. Потім − розвідувальну машину противника. А далі вже почалося захоплення цінних «трофеїв». Серед них Михайло називає кілька одиниць уцілілої техніки ворога.
«Військові іншого підрозділу забрали ворожу техніку й повезли у напрямку Чернігова, а танк механізованої бригади виїхав на зустрічну смугу для знешкодження бронетехніки противника», − розповів чоловік.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Оборона Чернігова: бійці 1-ї окремої танкової Сіверської бригади розказали свою історію (Відео)
Про бойовий досвід
Обороняючи Україну, Михайло отримав справжній бойовий досвід. У лютому-березні бійці під його командуванням щодня відбивали ворожі наступи, облаштовували засідки. Його підрозділ у взаємодії з нашими танкістами неодноразово вступав у бій проти окупантів.
Та все ж чоловік каже, що найбільше запам’ятався танковий бій 27-28 лютого біля «Епіцентру» у Чернігові. Зокрема, його вразили безстрашність та майстерність одного з командирів механізованого танкового взводу. Герой-танкіст, попри те, що бойова машина була ушкоджена, продовжував бій з окупантами.
«Його рішучими діями було зупинено велику колону бронетехніки противника й вдалими пострілами знищено дві ворожі цілі противника одразу з двох влучних пострілів», – пригадує захисник.
Пізніше, після зняття облоги з обласного центру, захисники перейшли у Чернігів. Там вони несли службу на блокпостах, організовували пропускний режим на в’їзді до Чернігова. Також відпрацьовували варіанти диверсійних груп.
«Працювали на блокпостах – перевірка документів, відпрацьовували варіанти диверсійних груп. Якось на блокпосту зупинили автомобіль. За кермом була жінка, а на задньому сидінні – сім кілограмів вибухівки», – пригадує він.
Нагорода за мужність
Михайло за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі був нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня. Він, як і усі українці, мріє, щоб війна якнайшвидше закінчилася, а наша держава знову жила під мирним небом.
Вдома на Михайла чекають батьки та любляча наречена, про яких він згадує з посмішкою.
