За інформацією: Суспільне Чернігів.
Олена Мединська. Суспільне Чернігів
Зустріти свого учня прийшла й перша вчителька Ірина Олефір.
"Як і всі хлопчики, був шустрим і шкоду робив, і навчався. А по серцю дуже відрізнявся від інших дітей своєю добротою. Сльози на очах. Хочеться плакати, радуватися і зустрічати".
Ірина Олефір. Суспільне Чернігів
Коли почалася повномасштабна війна, Олексій служив строкову службу. Через рік підписав контракт та надалі виконував бойові завдання в лавах 21-го батальйону спецпризначення. До полону потрапив торік у серпні в районі Красногорівки Донецької області.
"Я був у Кіровському Донецької області, потім мене в грудні перевели до Оренбурзької області – Орськ. На кордоні з Казахстаном. На початку фронту ще більш-менш все було. Чим далі в тил, тим гірше стає".
Олексій Кузьменко. Суспільне Чернігів
Чоловік ділиться, що в полоні найбільше сумував за сонцем.
"У нас були вікна зафарбовані в Орську".
Прилучани зустрічають Олексія Кузьменка з полону. Суспільне Чернігів
Про те, що на нього чекає обмін не знав до останнього.
"Я дізнався, що мене міняють, коли мене вже перевезли в Оренбург. Коли ми приїхали в Москву, там ми були вже звʼязані повністю, пробули там певну кількість годин. Десь під ранок ми ходили під смугами й було чутно літаки. Потім ми перелетіли в Гомель. Там нам розвʼязали очі, руки. Була військова поліція РФ. І ми чекали просто".
Олексій Кузьменко пригадує, що першою, кому зателефонував, була мама.
Читати ще
Читати ще
Пробув у неволі понад 10 місяців: з російського полону повернувся Олексій Кузьменко з Прилук, що на Чернігівщині
